Базовий рівень математики українських школярів викликає занепокоєння

У статті зроблено спробу знайти відповідь на запитання: чому такі низькі результати ЗНО – 2021 з математики та що з цим робити.

Новина про те, що пороговий бал ЗНО з математики не подолали 31% випускників, збурила громадськість. Наші діти не знають математику! Хто винен? Що робити?

Ці ж запитання лунали після оприлюднення результатів PISA з математики у 2019-му. Вони засвідчили: 36% українських учнів не змогли продемонструвати базовий рівень знань з математики.

З одного боку, в країні є блискучі ліцеї, де поглиблено вивчають математику. З іншого – базовий рівень математики українських школярів викликає занепокоєння. Оскільки незнання елементарних речей впливає на їхню професійну і життєву самореалізацію в майбутньому. Як управляти власними фінансами, виявляти логічні взаємозвязки, переосмислювати і вирішувати проблему. Ці життєво необхідні навички базуються на математичних основах. 

Ми розібрались, чому склалася така ситуація і до яких кроків необхідно вдаватися вже зараз.

ЗНО З МАТЕМАТИКИ 2021

Цього року планувалося обов’язкове складання ДПА з математики. “Очевидно, що саме цей факт зумовив значне збільшення кількості учасників ЗНО з математики. Так, у цьогорічному тестуванні з математики взяли участь 244 410 осіб, які потребували результатів ЗНО за шкалою 100–200. До прикладу минулого року – 152 081 особа”, – зазначає заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко.

Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти цьогоріч розробили нову сертифікаційну роботу – “Математика (завдання рівня стандарту)”. За її виконання можна отримати тільки результат ДПА. “На жаль, щоб скласти це оцінювання до пунктів тестування прийшли менше 12% учасників, що, ймовірно, було зумовлено скасуванням обов’язкової ДПА”, – пояснює Вакуленко.

Пороговий бал ЗНО з математики майже не змінився. Минулого року – 9 балів, цього року – 10. З 2015 року й дотепер для встановлення порогового балу склав/не склав використовується метод Ангоффа-Беука. Він передбачає щорічне встановлення порогу на основі даних про зміст конкретної сертифікаційної роботи, аналізу статистичних даних про складання цієї роботи, політичних і соціальних аспектів, які могли вплинути на результати оцінювання.

“Такий підхід дозволяє комплексно врахувати ті чинники, які впливали на результати оцінювання, і забезпечити відбір до закладів вищої освіти саме тих вступників, які зможуть там навчатися.

До 2015 року використовувався статистичний поріг (близько 10% учасників не додали його), але для тестів, у яких брали участь мало вступників, була теоретична можливість штучного впливу на результати учасників. Адже погано підготовлені учасники могли “запросити на тестування своїх друзів/знайомих”, які б правильно відповіли лише на одне-два запитання, і змінили б реальну картину результатів учасників”, – стверджує заступниця директора центру.

Суттєво змінилася максимальна можлива кількість тестових балів. “У 2020 році, правильно виконавши всі завдання тесту з математики, можна було отримати 62 тестових бали, а у 2021 – 67 балів. За оцінками експертів, завдання сертифікаційної роботи є посильними для здобувачів повної загальної середньої освіти. Окрім цього, учасники під час розв’язання могли послуговуватися довідковими матеріалами, уміщеними в зошитах”, – каже Вакуленко.

Для того, щоб подолати поріг склав/не склав, насправді треба було розв’язати завдання, які за своєю складністю належать до програми базової школи, каже міністерка освіти і науки України 2016–2019 років Лілія Гриневич.

“З’ясувалося, що діти не змогли виконати досить прості завдання за програмою 6–7 класу. Це серйозні доказові дані, що у нас є проблема в системі освіти з математикою”.

Проходьте тест “Чи склали би ви ЗНО з математики – вирішіть хоча би 10 з 16 перших завдань цього року”

НЕЗНАННЯ БАЗОВОЇ МАТЕМАТИКИ – ПРОБЛЕМА НЕ НОВА

Першим маркером, що з математикою у наших учнів є проблеми, стали результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018: 36% українських учнів не змогли продемонструвати базовий рівень знань з математики, з яких 15,6% не досягли навіть першого рівня математичної грамотності.

“Результати PISA показали, що прошарок тих дітей, які є блискучими з математики (незважаючи на стереотип, що ми успішна математична країна) насправді стає меншим за своїм відсотком, ніж в інших успішних освітніх системах”, – підкреслює Лілія Гриневич.

Після цих резудльтатів запровадили обов’язкову ДПА з математики у формі ЗНО, яка має два рівні. Також навчальний рік 2020/2021 оголосили роком математики.

“Підняти математичну освіту лише введенням обов’язкового ЗНО без підвищення кваліфікації вчителів, поступового оновлення програм, обладнання класів та всебічної популяризації математичної освіти – це шлях в заглиблення проблеми”, – вважає докторка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем математичних машин та систем Катерина Терлецька. Вона також переконана, що проблему не вирішити без без всебічної підтримки МОН.

РІВЕНЬ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ У ШКОЛАХ

Якісна математична освіта в Україні – це скоріше міф, який, на жаль, сьогодні немає підгрунтя, переконані експерти.

“Викладання математики на високому рівні лишилося у невеликій кількості осередків – фізико-математичних школах, які існуюють виключно на ентузіазмі. Вони готують дітей, які ,напевно, не будуть працювати в Україні, якщо ситуація не зміниться”, – переконана Терлецька.

Якщо ж говорити про решту шкіл, то тут комплекс проблем.

Перше. Математика є складною дисципліною, яка вимагає систематичності та наполегливості

В успішних освітніх системах дітям надається система підтримки. Якщо вчитель розуміє, що дитина щось пропустила з базових знань математики через певні обставини, то основний крок – це провести додаткові заняття з цією дитиною, щоб вона це зрозуміла.

Якщо дитина випадає один раз і більше, вона вже просто не ходить на уроки математики. Або ж махне рукою чи буде списувати. Далі ситуація лише загострюється”, – каже лілія Гриневич.

Тому, на її думку, в роботі вчителя мають бути передбачені додаткові години з учнями. “Це не репетитори. Це додаткові години в межах навчального процесу, які оплачуються вчителю поза уроком”.

Друге. Потрібно більшої практичної складової у викладанні математики

“Старі методики та підходи потрібно поступово змінювати та трансформувати в бік практичних застосувань, проєктів та яскравих задач. Математику завжди можна викладати цікаво”, – переконана Катерина Терлецька.

Головне питання – як мотивувати дітей вивчати математику, яким чином показувати необхідність математики для життя.

Проблема в тому, що ми не навчаємо базової математики в такий спосіб, щоб показати її зв’язок із життям, її необхідність. Це вже питання до методик викладання, підручників, завдань, які застосовуються”, – зауважує Лілія Гриневич.

Авторам навчальних матеріалів, додає вона, варто орієнтуватися на цільову групу дітей, які не зроблять математику частиною своєї професії, але їм потрібна математика для життя. Підручники ж мають бути збагачені саме такими завданнями.

КОМПЛЕКСНА ПРОБЛЕМА ТА МОЖЛИВІ РІШЕННЯ

Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко вважає, що основна проблема з математикою у школярів – функціональна неграмотність, тобто нездатність зрозуміти прочитаний текст. А це вже зовсім “нематематична”, а комплексна проблема.

“Пріоритетом мало б бути (але не буде) звернення уваги на вчителів початкової школи. Зараз від них взагалі не вимагається знання та розуміння математики навіть рівня початкової школи. Вимагається предметно-методична компетентність. Тобто зазубрити погані методички та транслювати їх дітям, вимагаючи дотримання іноді абсурдних схем розв’язання задач”.

Тому, на її думку, потрібна перепідготовка вчителів, які працюють в школах.

Щоб учні успішно засвоювали програму, варто запровадити кілька рівнів математики й дати дітям право вибору, вважає експертка:

  • Базовий, гуманітарний стандарт (без права подальшої вищої освіти);
  • Технічний стандарт;
  • Гуманітарно-академічний стандарт;
  • Природничий академічний стандарт;
  • Фізико-математичний стандар.т

В одному класі може бути кілька рівнів, якщо мати детальні програми та онлайн-матеріали.

Експертка також радить звернутись до провідних світових експертів по допомогу: “Не запросити виступити-поговорити, а для практичних консультацій команди розробників”.

Окрім того, потрібна базова математична перепідготовка вчителів всіх предметів: “Вчителі “не математики” мають великий вплив на мотивацію учнів та батьків щодо вивчення математики”.

ЩО МАЮТЬ РОБИТИ ОСВІТНІ ЧИНОВНИКИ

Терлецька переконана , що МОН має виконувати розпочаті ініціативи та реагувати на виклики, наголошують експерти. Заплановані заходи до року математики були дієвими та могли б вплинути на ситуацію, але зі зміною керівництва МОН, процес загальмувався.

“Щодо цього конкретного МОН, йому не треба нічого не робити, крім відмови від омріяних заходів на замилювання ситуації – тобто не скасовувати ДПА в формі ЗНО надалі”, – вважає Єгорченко.

Управлінцям освіти на місцевому рівні експертка радить:

  • негайно звільнити всіх лобістів скасування ДПА в формі ЗНО “за намагання приховати катастрофічну ситуацію в освіті”;
  • відмовитись від контролю виконання програми;
  • максимально звільнити вчителів математики від олімпіад, МАН, конкурсів, свят, звітності, класних керівництв та дати їм оплачувані години для коригувальних занять.

“Ці результати ЗНО мають спонукати тих, хто ухвалює рішення, нарешті зробити реалістичні кроки з підтримки вчителів математики додатковими годинами, з оновлення підходів і підручників, особливо тих, через які закладаються базові знання”, – переконана Лілія Гриневич.

Варто залучати і заохочувати вчителів ділитися своїм досвідом та педагогічними “лайфхаками”, додає Катерина Терлецька.

“Спілкування з успішними вчителями, семінари, зустрічі, підвищення кваліфікації, подорожі до шкіл та навчальних центрів за кордоном були б дуже корисними та почали б змінювати ситуацію на краще”.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Батьки повинні усвідомити, що базові знання з математики потрібні дитині. Експертки радять більше спілкування, ігор з простими математичними навичками. “Не зневажайте математику. Базовий рівень математики – це нормальна частина освіти вашої дитини”, – радить Лілія Гриневич.

Батькам слід намагатись оцінити ситуацію в школі, займатись самим, звертатись до компетентних родичів, друзів, репетиторів, позашкільних закладів, рекомендує Ірина Єгорченко.

“Самим вивчати базову математику, навіть, якщо вона здається вам особисто непотрібною. Розв’язувати разом з дітьми головоломки та цікаві задачки. В деяких випадках, можливо, звертатись до психологів для зняття математичної тривожності. Не слухати про “дитина не математик / гуманітарій і тому таблиця множення не потрібна””.

Для старших учнів, щодо яких сказали “не математик”, батькам варто шукати репетитора для досягнення базового рівня (рівень 1–6 класів). Ірина Єгорченко каже, що потрібно “шукати пристойних вчителів без математичної тривожності. Зрозуміти, що державна система середньої освіти в цілому взагалі не має завдання навчати (від шкіл це не вимагається) і докладати власних зусиль”.

Також більше коштів виділяти на науково-популярні заходи для класу, заохочувати дітей до читання науково-популярних книжок, та книжок з математичними головоломками.

“Батькам я б радила прочитати книги Барбари Оклі та книжку Дж. Елленберга “Як ніколи не помилятись”. Людям, які мають гроші та хочуть їх вкласти у заходи з подолання катастрофи з математичною освітою – оплатити навчання вчителів молодших класів”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

 

Переглядів - 36