Про математику на ЗНО

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов висловлює погляд на проблему: з математикою у нас – біда-біда.

ЗНО з математики не склали понад 31,11% випускників.

Про це повідомляє сайт Українського центру оцінювання якості освіти.

Для того, щоб подолати пороговий бал, необхідно було набрати 10 балів із 67 можливих. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов називає бідою такий низький результат.

Але маємо що маємо: з математикою у нас – біда-біда

І найстрашніше не те, що ми ось зараз отримали такий результат. Жахає те, що нам взагалі достеменно невідомо, де саме починається оцей системний гаплик“, – пише Горбачов.

Мені стало цікаво, що ж там таке у тестах ЗНО, що пороговий бал встановлено 10 з 67 – і то його не подолали третина учасників тестування.

Важливо: за базовою освітою я філогог – і математикою як такою у дорослому житті скільки-небудь глибоко не займався.

Хоча, звісно, постійно доводиться робити велику купу різноманітних розрахунків, але вони не вимагають глибоких знань саме математики – та й довідники під рукою (хоча ними також треба вміти користуватися).

Треба враховувати це такий момент моєї біографії: до завершення 8-го (нинішнього 9-го) класу я мав з математики тверду “4+” (за 5-бальною шкалою, звісно), наразі це було б, мабуть, 9 або, може, і 10 балів.

Потім я перейшов до іншої школи, де математика викладалася, м’яко кажучи, ніяк.
Тому тригонометрія (яка тоді починалася з 9 класу) для мене не те що залишилася великою таємницею, але щоб згадати, чим синус відрізняється від тангенса, треба зазирнути до довідника.

Тому сьогодні всі завдання, де були усілякі косинуси та логарифми, я пропускав: відповіді не знав, дивитися довідники не можна за умовою, а вгадувати не хотів.

На скріншоті – результат вже другої спроби: бо коли перевірив першу, побачив три помилки через власну неуважність (все ж, не тренувався перед тестом 🙂 ) – і одне завдання вирішив правильно за умовою, але в умові була помилка.

Тому виконав тест ще раз, більш уважно.

Висновок філолога з власного досвіду: тест з математики ДУЖЕ простий.

Якщо мати елементарні навички логічного мислення і мінімальну просторову уяву – взагалі нічого складного для достатнього результату.

Але маємо що маємо: з математикою у нас – біда-біда 🙁

І найстрашніше не те, що ми ось зараз отримали такий результат. Жахає те, що нам взагалі достеменно невідомо, де саме починається оцей системний гаплик.

Бо освітні оцінювання в Україні знаходяться на початковому етапі: грошей на це в бюджеті немає.

Ну й двічі поспіль скасування ДПА у формі ЗНО, яка одна могла би показати дійсний стан справ, взагалі закидає нас у якісь абсолютно міфологічні дискусії, де немає фактів, а є лише припущення різного змісту: від суцільної “зради” до переможних реляцій освітянських чиновників.

Що робити?

Перше: критично необхідні регулярні і якісні освітні оцінювання, щоб КОЖНОГО року бачити, де ми зараз, які у нас проблеми – і які треба ставити орієнтири для подолання проблем.

Друге: кардинально переробити програму з математики, сконцентруватися на практичному застосування математичних знань та навичок, всюди, де тільки можна.

Саме реальні життєві завдання, а не відірване від життя абстрагування мають стати основою роботи на уроках математики.

Треба ще чимало всього, але ось це – просто ЖИТТЄВО необхідно.

Бо інакше оця біда-біда з математикою (та і не лише з нею) буде лише поглиблюватися

 

Омбудсмен вважає, що подолати таку проблему може регулярне оцінювання знань учнів та зміна програми шкільної математики в сторону більш практичного застосування.

Раніше ми писали, що обов’язкове ЗНО з математики скасовувати не планують.

 

Переглядів - 236