Перші результати пілотування НУШ у початкових класах

Свій погляд на загальні результати дослідження в межах моніторингу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі висловлюють перша заступниця директора Інституту освітньої аналітики Оксана Денисюк і вчительки пілотних класів.

Пілотні класи НУШ із цього навчального року переходять до середньої школи. Результати їхнього навчання наразі досліджують та аналізуються, аби вчасно зробити висновки та виправити помилки. Уже за пару тижнів опублікують офіційні результати пілотування та аналітичні роботи на їхній основі. Але вже зараз можна говорити про перші результати.

“Нова українська школа” поговорила з першою заступницею директора Інституту освітньої аналітики Оксаною Денисюк і вчительками пілотних класів про те:

  • за якими критеріями проводили оцінювання результатів;
  • які сильні та слабкі сторони виявлено;
  • чи можемо ми вже говорити про якісь загальні результати пілотування та про які саме;
  • як учні закінчили навчання в початкових класах НУШ.

Далі – пряма мова Оксани Денисюк.

Читайте також: “Формувальне оцінювання, змішане та навчання через дослідження. Розповідає вчителька початкових класів

Загалом у суспільстві сформувався великий інтерес до Нової української школи. Крім того, органи управління освітою потребують оперативних даних про реалізацію Концепції НУШ, зокрема й  у пілотних школах. Тому, починаючи з 2017 року, Інститут освітньої аналітики здійснив сім етапів дослідження в межах моніторингу впровадження нових підходів до навчання в початковій школі*.

Останній, сьомий етап, – у травні 2021 року (проведений спільно з Командою підтримки реформ МОН). Наскільки нам відомо, низка інституцій також долучалися до моніторингу впровадження НУШ. Тому можна сказати, що за п’ять років моніторингових спостережень отримано чимало інформації та аналітики про те, як просувається реформування початкової школи, які проблеми й виклики доводиться розв’язувати та долати; які досягнення – найвагоміші.

Мета й завдання дослідження такі: визначення особливостей реалізації нових підходів до навчання в початковій школі, з’ясування характеру змін, що відбулися з упровадженням нового Державного стандарту початкової освіти. Також дослідників цікавив стан освітнього середовища в експериментальних класах, форми оцінювання, які використовують учителі-експериментатори.

Загалом за п’ять років спостережень отримано інформацію за такими напрямами:

  • зміни в управлінні школою;
  • підтримка керівництвом інноваційної ініціативи вчителів-пілотників;
  • фінансове та матеріальне забезпечення пілотних шкіл;
  • готовність учителів до роботи за новим ДСПО;
  • освітнє середовище в пілотних класах;
  • професійне середовище вчителя;
  • педагогіка партнерства;
  • інклюзія в пілотних класах.

*відповідно до наказу МОН від 28.09.2017 року №1321 й на виконання Оперативного плану міністерства

Читайте також: “Наскільки ефективна НУШ – аналіз результатів моніторингу

ЯКІ ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІЛОТУВАННЯ

Із результатами перших шести етапів уже можна ознайомитися за посиланням. Зараз триває робота над фінальним звітом, який міститиме як дані 2021 року, так і порівняння даних за п’ять років спостережень.

Загальні висновки робити зарано. Проте з оптимізмом можна сказати, що, за оцінкою його учасників, експеримент має переважно позитивні результати. Про це свідчить, наприклад, те, що 82,4% заступників директорів пілотних шкіл зацікавлені в подальшій участі в експерименті на рівні базової школи у 2021/2022 навчальному році.

Усі сім досліджень – кількісні, вони базуються на відповідях учасників – учителів, заступників директорів, директорів, батьків учнів. Тобто фіксується бачення учасників експерименту щодо його перебігу й на цій основі здійснюється аналіз. Наприклад, як оцінити те, що в 96,3% пілотних ЗЗСО в класних кімнатах створене освітнє середовище, яке повністю відповідає вимогам нового ДСПО (58,3% респондентів повністю згодні і 38% швидше згодні)? Безумовно, це перемога, але є приблизно 4% шкіл, де очікуваного результату не досягнуто.

Проте аналіз відповідей учителів щодо проміжних результатів експерименту дає змогу зробити висновки про його успішність. Так, є високий рівень забезпеченості освітнього процесу: у 89,8% пілотних ЗЗСО класні кімнати повністю забезпечені необхідними засобами навчання; 87% повністю забезпечені методичними матеріалами; забезпеченість дидактичними матеріалами спостерігаємо в 84,3% пілотних ЗЗСО.

Також учасники анкетування зазначили про позитивний вплив пілоту НУШ як на учнів, так і на батьківів. Зокрема, 72,2% респондентів повністю згодні, а 26,9% швидше погоджуються, що учні ходять до школи із задоволенням, а 56,5% заступників директорів швидше згодні і 38% повністю згодні, що батьки учнів задоволені результатами.

Упровадження нового ДСПО вплинуло на такі аспекти життя закладу освіти: учителі сприймають і застосовують нові підходи до навчання учнів (майже 80% заступників директорів повністю згодні з цим); підвищився рівень фахової освіти вчителів (65,7% респондентів повністю і третина швидше згодні); спостерігається більша зацікавленість учнів у навчанні, якщо порівняти з учнями інших класів початкової школи (47,2% опитаних повністю і 48,1% швидше згодні).

Водночас понад 30% заступників директорів швидше й зовсім не згодні з твердженням, що полегшилося управління школою.

ЧОГО БРАКУЄ ВЧИТЕЛЯМ У НУШ

Якщо говорити про слабкі сторони, то їх краще розглядати з погляду “чого бракує вчителям для успішності в експерименті?”. До таких проблем належить і потреба в тренінгах щодо змішаного (65,7%) і дистанційного (47,2%) навчання, і застосування методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (46,3%).

Для продовження реформи НУШ найбільш затребувані серед заступників директорів – поглиблення знань і навичок з управління інноваційними процесами, проєктний менеджмент (66,7%), інформація щодо закордонного досвіду організації освітнього процесу (50%), а також із нормативного регулювання НУШ, комунікації з органами управління освітою та мотивування педпрацівників здійснювати реформу (по 43,5%).

ЩО КАЖУТЬ УЧИТЕЛІ ПІЛОТНИХ КЛАСІВ

Катерина Цапенко, учителька початкових класів у Навчально-виховному комплексі “ДНЗ-ЗНЗ “Барвінок”

Діти завершили навчання на достатньому та високому рівнях. Це не було новиною. Радісним, неочікуваним результатом стало те, як діти хотіли до школи й не тільки на навчання, а і просто побачити вчителя та однокласників, поділитися своїми здобутками й невдачами, без страху, що їх не зрозуміють. Адже всі діти знали, що вони там, де їх завжди зрозуміють, підтримають, заохотять робити нові відкриття.

Безумовно, є суттєві відмінності від старої практики. Особливо це було новим для нас, учителів та батьків. Виклик – прийняти нове. Спочатку було страшно й незрозуміло. Як інтегрувати українську мову та літературу? Як об’єднати в курс “Я досліджую світ” стільки різних компетентностей, як-от математична, мовна, соціальна, здоров’язбережувальна тощо? Це ж нереально!

Коли ж ти починаєш працювати й бачити відмінність від традиційної форми роботи, то усвідомлюєш: у Новій українській школі все спирається на життєвий досвід дитини: як вона в майбутньому використає свої знання в реальному житті, а не лише в стінах школи.

Наприклад, вивчаючи міста України, ми вчилися, як поводитися в громадських місцях, вивчали правила дорожнього руху та рахували, скільки коштуватиме квиток на поїзд в обидва боки. Усе це закріплювали реальними ситуаціями, розігрували сценки, готували проєкти, створювали лепбуки та стінгазети й готувалися до свят. Різноманітність методів і прийомів у роботі в НУШ дала величезні знання та досвід не лише учням, а й мені як учителю.

Спочатку було важко прилаштуватися. Але потім нові форми роботи стали ніби рідними. Як-от ранкові зустрічі, на які діти чекали кожного дня з великим захватом. І навіть ті діти, хто спочатку казали, що це нікому не потрібно, потім самі бігли до школи, аби не спізнитися на ранкову зустріч, яка давала великий поштовх у роботі на день. Саме під час ранкових зустрічей діти могли обговорити проблеми й ситуації, які їх турбують, знаючи, що їх завжди зрозуміють, підтримають та допоможуть.

Також важливою є проєктна діяльність, у якій діти могли виявити свої творчі здібності в групах, парах чи індивідуально. Вони могли робити презентації у Power Point чи звертатися до Google-карт, щоби прокласти маршрут від дому до школи; розрахувати час, відстань, швидкість, з якими вони будуть рухатися туди й назад. У такий спосіб і відбувається інтеграція – коли ти не відчуваєш, що кожен предмет окремий. Усе – як у реальному житті.

Викликом було прилаштуватися, що немає звичних для нас оцінок. Як же без них можна мотивувати дітей до навчання? Але, як показує досвід, можна.

Кожна дитина швидко вчиться оцінювати себе, свої здобутки, розуміє, що їй потрібно, аби покращити свої знання. Ми не оцінюємо дитину на уроці, а дивимося на її динаміку розвитку.

Адже бувають моменти, коли дитина не хоче відповідати, і на це можуть бути різні причини: поганий настрій, недоспала, щось сталося. Ми тоді не чіпаємо її, щоб у неї не склався негативний спогад про школу. Навпаки, стимулюємо дитину, спираючись на її сильні сторони. Можливо, їй важко дається математика, але вона прекрасно декламує вірші, малює чи бігає. І ми будемо спиратися на її сильні сторони, допомагаючи з тим, що спричиняє труднощі.

У цьому – велика різниця з традиційною системою освіти. Ми не ставимо штампи, а оцінюємо дитину з різних сторін.

Мабуть, найбільшим результатом роботи зараз є те, що, обираючи, чи навчатися за традиційною формою, чи продовжувати НУШ у середній школі, батьки однозначно сказали, що будуть за НУШ, що вони задоволені результатами їхніх дітей. Адже знали, що кожного разу діти виконували цікаві роботи. І навіть зараз, влітку, коли діти можуть відпочивати, вони приходять до школи, кажучи, як вони скучили, чекаючи підтримки та сподіваючись, що в подальшому їхньому житті все буде так само цікаво, класно та любляче, як і тут.

Алла Товстопльот, учителька школи І-ІІІ ступенів №309 Дарницького району Києва

На кінцеві результати успішності дітей вплинули не тільки пілотування нових програм, методів і підходів навчання, а й навчання в умовах карантину.

Але ми змогли завершити навчальний рік із таким результатами – із 39 учнів:

  • 10 учнів отримали високий рівень досягнень;
  • 22 учня – достатній;
  • 7 учнів – середній;
  • 0 учнів – початковий.

Основними відмінностями НУШ я би назвала:

  • широке використання роботи в парах і групах;
  • багато практично-дослідницької роботи – колективної та індивідуальної;
  • творчий, креативний, нестандартний підхід до викладення матеріалів;
  • органічне переплетення матеріалу споріднених предметів та відсутність невиправданого повторення;
  • діти вчилися використовувати різні джерела інформації, обґрунтовувати доцільність їхнього використання й достовірність;
  • використання формувального оцінювання (результат: бали як оцінка втратили мотиваційну силу до кращих результатів, діти перестали боятися робити помилки, бо помилка вказує не на рівень знань, а на те, що треба підучити, повторити, за якою допомогою треба звернутися в разі потреби).

Серед цікавих для дітей (та й учителів) особливостей нової практики варто виділити:

  • проведення щоденних ранкових зустрічей;
  • командна робота на різних етапах уроку;
  • підпорядкування матеріалів різних предметів темі тижня, місяця;
  • використання гаджетів, цеглинок Lego, інших інструментів на уроках;
  • велика кількість завдань, у яких діти висловлювали свою думку, ставлення до об’єкту дослідження; завдань, які мали творчий характер, спонукали до самостійної пошукової діяльності;
  • значна робота вчителя з пошуку аудіо-, відеоматеріалів до уроків (особливо з курсу ЯДС).

Труднощі в пілотуванні також були:

  • надходження матеріалів із затримками або надходження в електронному вигляді та брак технічних можливостей для роздруковування;
  • велика наповнюваність класів;
  • брак належної та своєчасної методичної підтримки для організації дистанційного навчання.

Олена Чайка, учителька пілотного класу Луцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1

Розпочинаючи роботу в пілотному класі, я як педагог особливого страху не відчувала, бо, працюючи попередньо в приватній школі, була ознайомлена з методиками європейського викладання.

З гордістю хочу сказати, що пілотний проєкт виправдав мої сподівання на позитивні результати навчання учнів. Формування здібностей у дітей до самоосвіти, командної роботи проявлялися в діяльнісному підході до навчання. Школярі мають право на вибір, вивчають нові явища, діляться своїми ідеями одне з одним, отримують позитивний досвід навчання.

Варто зазначити, що в дітей формування навичок і умінь, які зроблять їх конкурентоспроможними на ринку праці, відбувається завдяки розвитку STEAM-освіти. Це – навчання через моделювання, проєктування, експериментування, яке перетворюється на своєрідну гру, тому і сприймається школярами із задоволенням.

STEAM-освіта розвиває в дітей гнучкість розуму, орієнтовне мислення, впевненість у власних можливостях. Учні працюють разом у команді, висловлюють свої ідеї, дискутують, обґрунтовують власну позицію та разом доходять до висновків.

Основні проблеми, з якими стикнулися під час пілотування НУШ: несвоєчасне забезпечення підручниками, розроблення модельних програм відбувалося теж від початку із запізненням. А ще треба сюди віднести дистанційне навчання, яке стало викликом як для вчителів і учнів, так і для батьків.

Цю проблему розв’язала педагогіка партнерства: за допомогою віри в себе як у педагога, віри в допомогу та підтримку батьків, натхнення до навчання з боку учнів наш клас організував дистанційне навчання в Google Meet і Classroom. Проте результатами такого навчання стала домашня атмосфера, яка не завжди сприяла якісному навчанню. А ще жодне спілкування не замінить живої розмови між дітьми та вчителем.

Пілотний проєкт дав можливість кар’єрного зростання для мене як педагога, а учням – можливість цікаво навчатися та досягти високих результатів: 12 дітей закінчили початкову школу з високим рівнем навчання, а 19 школярів – з достатнім. Цим ми й пишаємося.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

 

Переглядів - 269