Перезарахування результатів навчання із закордонних шкіл

“Нова українська школа” розповідає, як працює на практиці перезарахування оцінок із закордонних шкіл

Нещодавно в МОН розповіли про деякі зміни для дітей, які зараз тимчасово мешкають за кордоном та залишаються в українській системі освіти, навчаючись тут дистанційно.

Зокрема, з’явиться нова освітня програма з робочою назвою “Global Ukraine”, за якою учні вивчатимуть лише предмети українського компонента. Обіцяють і спрощену систему перезарахування оцінок, аби знизити навантаження на українських дітей, які навчаються одночасно у двох школах.

Зараз у закладах освіти перезараховують результати навчання із закордонних шкіл за рекомендаціями МОН від 15 травня 2023 року. Переведення оцінок у 12-бальну шкалу відбувається на розсуд закладів освіти – педагогічні ради шкіл самостійно вирішують, як саме адаптувати бали з освітніх систем різних країн.

“Нова українська школа” поговорила із директорами кількох українських закладів освіти та дізналася, як перезарахування працює на практиці та чого ще не вистачає.
У новому матеріалі читайте:

  • що рекомендувало МОН;
  • з яких предметів школи перезараховували оцінки із закордонних закладів освіти;
  • як оцінювали предмети, які не вивчають за кордоном;
  • як конвертували оцінки у 12-бальну шкалу;
  • чого бракує в механізмі перезарахування результатів навчання із закордонних шкіл.

ЩО ПРОПОНУЄ МОН

Аби допомогти вчителям та полегшити учням навчання у двох школах, у МОН планують незабаром оприлюднити:

  • нову освітню програму – учні вивчатимуть 6–8 годин на тиждень лише предмети українського компонента для уникнення подвійного навантаження, але збереження зв’язку з Україною. Для цього вже працюють над спеціальною навчальною програмою з робочою назвою “Global Ukraine”;
  • спрощену систему перезарахування решти предметів;
  • нову форму навчання для дітей за кордоном лише у вибраних дистанційних школах. Це зменшить навантаження на вчителів у тих закладах освіти, де можна працювати очно чи змішано.

Втім, 15 травня 2023 року МОН опублікувало Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Зокрема, у документі чітко визначили, що учні, які перебувають за кордоном, можуть обрати декілька варіантів:

  • навчатись очно лише в закордонній школі. Водночас усі діти після повернення в Україну зараховуються до закладів загальної середньої освіти, у яких навчалися раніше, або до інших українських шкіл. У такому випадку їм можуть зарахувати оцінки з тих предметів, які були й в українській, і в закордонній школі. З інших дисциплін надається можливість пройти річне оцінювання до початку навчального року (в окремих випадках – протягом навчального року);
  • поєднувати очне навчання в закордонному закладі освіти та дистанційне/ екстернатне/сімейне в українському;
  • навчатись у закладах, які співпрацюють із Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа”;
  • навчатися лише в закладі освіти України дистанційно, за сімейною чи екстернатною формами, якщо це не суперечить вимогам країни перебування.

Крім цього, у рекомендаціях йдеться і про можливість оптимізації освітнього процесу, розкладу та переведення балів із закордонних освітніх систем в українську:

  • батьки чи інші законні представники дитини можуть надати довідку із закладу за місцем перебування, де будуть вказані перелік предметів, які вивчають, час перебування дитини в школі, особливості системи оцінювання, найвищий та найнижчий бал;
  • також рекомендовано оцінювання результатів навчання учнів, які одночасно здобувають освіту в Україні й за кордоном, із тих предметів, які відповідають українським освітнім програмам, здійснювати на підставі результатів, отриманих у закордонних школах;
  • семестрове та річне оцінювання учнів 5–8 та 10 класів можна здійснювати не тільки за 12-бальною шкалою, а за двобальною – “зараховано”/”не зараховано”;
  • з предметів, які учні не вивчали в закордонних закладах освіти, як-от українська мова та література, історія України, географія, захист України, правознавство, українські школи мають провести своє оцінювання дистанційно.

Докладніше з рекомендаціями можна ознайомитися в документі.

Найбільше питань щодо перезарахування результатів навчання в закордонних школах спричинив такий пункт: “Переведення оцінок, отриманих у закордонній школі, в 12-бальну систему в межах автономії заклад освіти здійснює самостійно”.

Це означає, що педагогічні ради закладів освіти мають самостійно розробити таблиці переведення балів із різних освітніх систем. Як вдалося це втілити на практиці, розберемо далі в коментарях директорів 5 українських шкіл.

ЯК МЕХАНІЗМ ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА ПРАКТИЦІ: ДОСВІД ТА ПОБАЖАННЯ 5 ДИРЕКТОРІВ

Катерина Спітковська, директорка гімназії № 107 “Введенська” (Київ)

Питання перезарахування оцінок ми з колегами обговорювали ще до оприлюднення рекомендацій МОН. Зокрема, на методичних комісіях гімназії ми запитували, як вчителі сприймають цю ідею, зважували всі “за” і “проти”. Адже навчальні програми різних країн відрізняються від українських. Наприклад, предметів українознавчого компонента діти не вивчають у школах за кордоном, а хімія, фізика та біологія взагалі викладаються як інтегровані курси, а не окремі предмети. Звідси й питання, як перезарахувати бали з таких дисциплін?

Тому ми вирішили спершу “закривати” той блок предметів, які є і в нашій школі, і в іноземній. Ними виявилися

  • фізкультура,
  • мистецтво,
  • трудове навчання.

З цих предметів наші вчителі вже не давали дітям якісь додаткові завдання, як-от письмові роботи чи проєкти, а лише враховували оцінку із закордонної школи.

За рішенням педагогічної ради ми запропонували батькам звернутися до шкіл, у яких їхні діти навчаються за кордоном, і надати нам лист із балами і їхніми критеріями.

Потім батьки писали заяву з проханням перезарахувати результати навчання з окремих предметів і надавали листи із балами. Звісно, їх батьки перекладали українською (переклад був на бланку закордонного закладу освіти, де навчалася дитина), адже в нас немає можливості самостійно робити переклади з багатьох мов.

Ті предмети, які є в нашій школі, ми зараховували. До вищеперелічених предметів ще додали іноземну мову (англійську та німецьку), за умови, що ця мова викладалася в школі учня чи учениці.

  • Якщо з якогось предмета була оцінка А, то ми відносили її до нашого високого рівня (10–12 балів) і зараховували максимальну оцінку – 12 балів.
  • Якщо оцінка В, то це достатній рівень, а отже максимальна оцінка – 9 балів тощо.

Звісно, складніше із предметами українознавчого компонента та інтегрованих циклів. Тому поки що учні й надалі виконуватимуть завдання та створюватимуть проєкти із цих предметів, аби ми могли їх оцінити. Ми розуміємо, що поєднувати навчання у двох школах дуже складно, тому й намагаємося зробити різні формати викладання, щоби учні змогли знайти найзручніший для себе.

Наприклад, минулого навчального року вчителі записували уроки, щоб діти могли їх подивитися згодом, якщо не мали змоги потрапити на онлайн-урок. Також завчасно публікували й перелік необхідних робіт та проєктів, на основі яких вчителі виставляли семестрові та річні оцінки учням, які навчалися за кордоном.

Тож процедура із перезарахуванням зараз лише на початковому етапі. Самих випадків перезарахування наразі вкрай мало, оскільки рекомендації з’явилися лише наприкінці навчального року, частина учнів уже поєднувала дві школи й навчалася за сімейною або екстернатною формою, тому й мали оцінки. Також у багатьох іноземних школах навчальний рік закінчується пізніше, тож не всі учні змогли вчасно надати свої бали з іншого закладу.

Звісно, у новому навчальному році цей алгоритм буде простіше застосовувати, адже вже є певні рекомендації та напрацювання.

Чого не вистачає в механізмі перезарахування оцінок із закордонних шкіл?

Насамперед хочеться з’ясувати такі питання:

  • у рекомендаціях йдеться, що можна не вносити до розкладу онлайн-уроків ті предмети, які учні за кордоном вивчають у місцевій школі. Втім, серед дітей, які вчаться в Україні дистанційно й також вчаться за кордоном, є такі, які потребують перезарахування балів, а є і такі, яким це буде не треба, бо вони далі поєднуватимуть дві школи. І вийде так, що частина дітей буде на уроці, а частина – ні. Тоді має бути чіткий алгоритм, який би визначав, на якій підставі ми не ставимо дітям у розклад певні предмети, а просто перезараховуємо їх;
  • з іншого боку випливає і питання оплати праці педагогів. Якщо, наприклад, дистанційного уроку фізкультури не буде в розкладі, то це означає, що вчитель не відпрацьовує всі години. На яких підставах тоді йому мають нараховувати зарплату?

Алевтина Багінська, директорка гімназії № 33 “Либідь” (Київ)

Упродовж минулого року в нас було навчання за всіма формами (очно, дистанційно та змішано) і змінами. Усе для того, аби охопити всіх дітей, зокрема й тих, хто за кордоном (приблизно 340 учнів). Тому лише незначна кількість дітей (приблизно 18) звернулася до нас із проханням перезарахувати оцінки. Тож після оприлюднення рекомендацій наша педагогічна рада ухвалила алгоритм зарахування результатів навчання для учнів, які навчалися в закордонних школах.

  • Для учнів 5–8 та 10 класів ми використовували шкалу “зараховано” та “не зараховано”;
  • учні випускних класів оцінювалися балами, адже такі вимоги мають документи про освіту, які ми їм видавали. У таких випадках у межах кожного рівня ми обирали середню оцінку. Наприклад, якщо з певного предмета в іноземній школі дитина отримала оцінку А, то це наш високий рівень 10–12 балів, тож ми ставили оцінку 11 й так далі.

Звісно, механізм зарахування не може містити всі предмети, адже програми різняться. Наприклад, ми вже із сьомого класу вивчаємо алгебру та геометрію, а за кордоном діти вивчають ще математику. То в таких випадках ми одну оцінку з математики зараховували і як алгебру, і як геометрію. Так само робили й з предметів інтегрованих циклів.

Але в усіх випадках оцінювання було на користь учнів, як і передбачено в рекомендаціях МОН, – якщо в першому семестрі учень мав нижчу оцінку, а в другому – вищу, то ми зараховували не середнє арифметичне, а кращий результат.

Також ми зараховували учням заняття в спортивних секціях, музичних гуртках місцевих шкіл та позашкільних закладів. Потрібно було лише надати довідку з місця навчання про те, що дитина дійсно відвідувала заняття.

Усі довідки із закордонних шкіл перекладали наші вчителі французької, німецької, англійської та іспанської мов.

З предметів, які не вивчали за кордоном, учні писали річні контрольні роботи. Проходження такого оцінювання ми продовжили до 31 серпня 2023 року.

Чого не вистачає в механізмі перезарахування оцінок із закордонних шкіл?

  • Залишаються відкритими запитання, як зараховувати умовні фізику, хімію, біологію та інші предмети, які за кордоном не вивчаються окремо.
  • Також звідси випливає і питання щодо надолуження академічної різниці. У нас уже є випадки, коли батьки, які перебували разом із дітьми за кордоном, хочуть залишити дітей на повторний рік навчання (є чотири заяви на 1 і 2 клас). Батьки ухвалили усвідомлене рішення, адже помітили освітні втрати в дітей.

 

Як би ми не намагалися придумувати різні механізми для надолуження втраченого, наздогнати все – неможливо. Адже це не втрати тижня, місяця чи навіть року.

 

Вихід – це лише індивідуальний підхід до кожної дитини, визначення її втрат та рівня, на якому вона зупинилася. Також необхідно переглянути зміст наших програм та кількість предметів. Як бачимо із закордонного досвіду, багато предметів є інтегрованими, що значно полегшує навантаження на дітей.

Людмила Таболіна, віцедиректорка приватного ліцею “Educator” та Анастасія Сивак, академічна директорка ліцею (Київ)

Для дітей, які навчаються за кордоном, проте хочуть здобувати українську освіту, паралельно існує декілька рішень:

  • навчання онлайн на другій зміні;
  • екстернатна форма навчання.

Більшою популярністю користується саме другий варіант, адже багато дітей не мають змоги навчатися у двох школах паралельно. Для того, щоби підтримати школярів, які отримують знання за кордоном, у ліцеї Educator існує алгоритм для перезарахування дисциплін із закордонної школи.

  • Для того, аби реалізувати цей механізм, ми зазвичай просимо родини отримати курикулуми з усіх предметів, які дитина вивчає в місцевій школі.
  • Потім академічна рада ліцею разом із методистом-предметником порівнюють їх із навчальною програмою ліцею. Якщо збігається понад 80 % тем, то рішенням педагогічної ради відбувається перезарахування оцінки з міжнародної школи.

Проте, усе ж досить часто бал перезарахувати не вдається, бо наповнення програм, хоч і схоже, але його не достатньо. Така процедура порівняння програм допомагає нам створити індивідуальний план підготовки до атестаційних робіт учнів, що включають перелік лише тих тем, які відрізняються в навчальних планах нашого закладу й закордонного. Це значно спрощує процес підготовки до атестації для багатьох учнів.

Українська мова, література та історія України – це ті предмети, які не можна перезарахувати, тож учні готуються та вивчають їх окремо.

Чого не вистачає в механізмі перезарахування оцінок із закордонних шкіл?

Не вистачає чітких таблиць із переведенням балів із різних закордонних освітніх систем. Було б добре розробити такі таблиці хоча би для тих країн, де перебуває найбільше наших учнів.

Ганна Пасічна, Коломийський ліцей № 9 (Івано-Франківщина)

У нашому закладі лише декілька дітей, які повернулися в Україну, звернулись із проханням перезарахувати оцінки. Решта навчалися на сімейній формі й писали всі необхідні контрольні роботи та створювали проєкти, за що отримували оцінки.

У випадку з перезарахуванням ми переносили оцінки із тих предметів, які були й у нашій, і в закордонній навчальній програмі, наприклад, математика, фізика, хімія, англійська мова, фізкультура, мистецтво тощо.

У табелях, які нам приносили діти, були оцінки зі 100-бальною шкалою. Ми шукали в інтернеті відповідні критерії, допомагали й батьки з учнями, і так переводили ці оцінки у 12-бальну шкалу. Наприклад, від 90 до 100 – це високий рівень, тому ставили 12.
З таких предметів, як українська мова, історія України, всесвітня історія, українська та зарубіжна літератури учні проходили тести на комп’ютерах за річний матеріал кожної з дисциплін. Звісно, у них був час на підготовку. Саме тестування проводили протягом червня і після цього переводили учнів до наступних класів.

Звісно, є й освітні втрати, тому щоби хоч якось їх наздогнати наші вчителі й під час навчання, а потім протягом червня 2023 року на волонтерській основі проводили безплатні онлайн- та офлайн-консультації для учнів. Особливо був попит на математику, хімію та фізику, адже ці предмети в нас профільні.

Тетяна Єрмак, директорка НВК № 157 (Київ)

Загалом за кордон виїхало приблизно 500 учнів нашого закладу освіти. Усі вони в різний спосіб продовжували навчання: хтось навчався дистанційно разом зі всім класом, хтось обирав сімейну форму тощо.

Приблизно 50 учнів захотіли перезарахувати оцінки. Батьки надсилали скановані копії табелів дітей і ми переводили оцінки на 12-бальну систему. Це була тісна індивідуальна робота класних керівників, заступників із батьками та учнями.

  • Зокрема, зараховували іноземну мову, фізику, математику, природничі дисципліни, мистецтво.
  • З інших предметів учні створювали проєкти. За допомогою інтеграції предметів ми давали проєкти, у яких було поєднано одразу кілька дисциплін. Наприклад, математика та географія, фізика та інформатика. Це давало змогу зменшити навантаження на учнів і водночас дати їм для виконання дійсно щось цікаве та творче.

Звісно, ще є над чим працювати, зокрема, у надолуженні освітніх втрат. Але тут хочу наголосити, що треба дбати не тільки про виконання планів та програм, а і про моральний стан дітей. Учнів не можна підганяти зростати попри їхню волю.

Тож першочерговим завданням я вбачаю соціалізацію школярів. Коли дитина почуватиметься в колективі потрібною, відчуватиме, що її помічають, чують, їй дають простір для досліджень і помилок, водночас не принижуючи за це, тоді в неї збільшуватиметься бажання навчатися і пізнавати нове.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

 

Переглядів - 228