Коротко про результати загальнодержавного моніторингового дослідження учнів 6-8 класів з математики та української мови

Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти, висловлює погляд про суттєвий вплив війни та пандемії на результати навчання учнів у 2022/2023 навчальному році

Понад 50% учнів, які навчалися торік у 6 та 8 класах, набрали від 15% до 50% тестових балів зі 100% можливих. Про це розповів Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти, під час Серпневої конференції.

(Нагадаємо, у травні відбулося загальнодержавне моніторингове дослідження учнів 6-8 класів з математики та української мови. У ньому взяли участь 280 закладів освіти з різних регіонів України – понад 5 000 учасників з кожного предмета).

Частина учнів виконувала тести на платформі ВШО зі школи, частина онлайн, приєднувалися учні навіть з-за кордону та з тимчасово окупованих територій. Завдання розроблялися на основі Держстандарту базової і повної загальної середньої освіти 2011 року.

Для оцінювання результатів учнів використовували шкалу з 4 рівнів:

За 4-рівневою шкалою рівень досягнень учнів 6 класів з математики наразі такий:

  • на початковий рівень виконали завдання 8 учнів%;
  • на середній – 64%;
  • на достатній — 24%;
  • на високий – 4%.

Завдання стосувалися тем, які учні вивчали у 5 та 6 класах. Найскладніше учням далися завдання про геометричні фігури й величини. Ці теми якраз вивчалися наприкінці 4-го класу, коли діти через пандемію перейшли на дистанційне навчання. Найкраще впоралися шестикласники із завданнями, які стосувалися роботи з даними.

З української мови учні 6 класів мають такі результати:

  • на початковий рівень виконали завдання 1%;
  • на середній – 60%;
  • на достатній – 32%;
  • на високий – 2%.

Учні 8-х класів впоралися з математичними тестами:

  • на початковий рівень виконали завдання 2%;
  • на середній – 54%;
  • на достатній – 38%;
  • на високий – 7%.

Розподіл восьмикласників за рівнем досягнень з української мови:

  • на початковий рівень виконали завдання 1%;
  • на середній – 61%;
  • на достатній – 33%;
  • на високий – 4%.

“З математики учні краще впоралися із завданнями когнітивного виміру знання, ніж міркування, тобто коли тест стосувався знання правила та матеріалу, діти показали хороші результати, а як тільки з’являлися питання на логіку (застосування знань на практиці), це викликало труднощі, – зазначив Руслан Гурак. – Учням 8 класів тяжче далися завдання, які стосувалися теми синтаксису та пунктуації, які вивчаються якраз у 7 та здебільшого у 8 класі”, – додав Гурак.

  • Якщо аналізувати когнітивні завдання з математики, то середня успішність їхнього виконання – 55%.
  • З української мови завдання такого самого напряму (пояснити мету прочитаного тексту) змогли лише 11% учнів.
  • У 6-му класі гендер учнівства не вплинув на результати з математики, а от з української мови дівчата отримала дещо вищі результати.
  • У 8-му класі з математики та української мови у дівчат теж результати дещо кращі, ніж у хлопців (на 0,4 бали).
  • Найвищі результати продемонстрували учні, які навчаються у закладах освіти східних областей та Києва (з математики учні Сходу та Києва показували на 1 бал вищі результати).
  • Найнижчі результати мають учні з південних регіонів (за оцінками вчителів, 30% учнів не мають постійного доступу до навчального процесу в умовах війни).
  • Зберігається різниця у результатах тестування між учнями з міста та села – учні з міських шкіл отримали кращі результати, ніж із сільських.

Окрім цього, у ДСЯО повідомили, що на успішність виконання тесту вплинули ще й:

  • місце проживання (учасники, які вимушено мешкають за кордоном, отримали кращі результати тестування, ніж ті, хто перебував в Україні);
  • статус ВПО (учні 6-х та 8-х класів, які мають статус ВПО, отримали дещо кращі результати тестування);
  • режим роботи закладу освіти (шестикласники, які в 2-му семестрі 2022/2023 навчальному році вчилися дистанційно, мають кращі результати з математики);
  • обізнаність в ІТ (кращі результати були в учнів, які впевнено користуються комп’ютерною технікою, мають девайси для навчання);
  • соціально-економічні чинники;
  • робота вчителя на уроці;
  • додаткова підтримка в навчанні (від батьків та репетиторів).

“Ми побачили, що війна та пандемія мали суттєвий вплив на результати навчання учнів. Перш ніж починати навчальний рік, можемо зробити певні висновки, який матеріал треба повторити, щоб плавно увійти у 7-й та 9-й клас”, – додав Руслан Гурак.

Невдовзі розгорнуті результати дослідження з’являться на сайті ДСЯО.

Як додав проєктний менеджер команди підтримки реформ МОН Василь Терещенко, скоро буде доступний аналогічний звіт дослідження навчальних досягнень учнів пілотних 6-х класів НУШ. За словами посадовця, “пілотники” показали подібні до викладених вище результати, однак різниця помітна в розподілі результатів з української мови: і низького рівня (майже немає), і високого (1%) досягло значно менше учнів, ніж у непілотних класах.

“Це означає, що діти в пілотних класах – порівняно рівномірна вибірка: якщо знають, то всі, якщо не знають, то теж дружно”, –  додав Василь Терещенко.

Джерело

Переглядів - 264