Зберегти математику: чому скасування іспитів не вирішить проблему та як вирівняти «ефект доміно» в НУШ

Стаття побудована на основі практичних доробок у поєднанні з цифровими ресурсами авторки та вчителів математики-супервізорів Львівщини (Додатки 1-5) і чітко фокусує увагу на тому, що проблему низьких результатів (зокрема на НМТ) потрібно розв’язувати не скасуванням іспитів чи «ловінням останньої плитки доміно», а докорінною зміною підходів до навчання та оцінювання у базовій школі (5–7 класи).

 

Зберегти математику: чому скасування іспитів не вирішить проблему та як вирівняти «ефект доміно» в НУШ

Останні заяви у ЗМІ щодо можливого скасування математики як обов’язкового предмета НМТ не просто викликають тривогу — вони лякають професійну спільноту. У країні, яка вже четвертий рік веде технологічну війну, де кількість заяв абітурієнтів на фізику та математику становить менше ніж 5% від заяв на менеджмент, ми маємо бити на сполох, а не знижувати планку.

Знання математики — це не про оцінки в журналі. Це про розвиток мозку, фінансову грамотність, критичне мислення та здатність країни захищатися й розвивати економіку. Держави з вищим рівнем когнітивних навичок учнів зростають економічно на 0,6–0,7% швидше.

Скасування обов’язкового іспиту — це спроба сховати симптом замість лікування хвороби. Результати НМТ 2025 року та дослідження PISA-2022 лише фіксують кризову реальність: дітям важко, значний відсоток не долає найпростіший поріг. Але тест — це лише індикатор. «Доміно падає» не тому, що тест поганий, а тому, що є системні розриви на попередніх ланках.

Щоб змінити результат, потрібно вирівняти перші плитки доміно: від філософії НУШ до уроку й оцінювання.

Головний плацдарм: 5–7 класи та теми-блокери

За даними комплексного дослідження EdEra та Tokarev Foundation, коріння математичних втрат сягає базової школи.

  • 6 клас є критичним: саме тут закладаються базові навички, від яких залежить успіх у старшій школі. У 5 класі триває адаптація та повторення, а в 7 класі навантаження різко зростає. Якщо учень не засвоїв базу в 6 класі, у 7-му він стикається із серйозними труднощами.
  • Системні «теми-блокери»: звичайні та десяткові дроби, буквений вираз, координатна площина, рівняння та функції мігрують із класу в клас як хронічні прогалини, блокуючи вивчення геометрії, фізики, хімії та ІТ-технологій.

Від адміністративного лабіринту — до оцінювання для розвитку

Сучасна спроба модернізації оцінювання в НУШ, на жаль, часто перетворюється на бюрократичний лабіринт. Замість живого інструменту зворотного зв’язку вчителі отримали нагромадження формальностей, штучні оксюморони на кшталт «поточне підсумкове оцінювання» та виснажливе заповнення таблиць за групами результатів.

Коли система намагається контролювати кожен крок педагога замість довіри до професіоналів, школа перетворюється на місце відтворення адміністративного безглуздя.

Додатково ситуацію ускладнює хаос із безліччю модельних програм (варіативність без єдності), через що діти втрачають безперервність освіти при зміні закладу.

Формула успіху: три кроки, які ми можемо зробити на уроці

Ми не можемо миттєво змінити післявоєнний контекст чи завантаженість програм, але ми можемо змінити культуру уроку та оцінювання.

Формула успіху освітнього процесу: Планування з розумом (зворотний дизайн) + Урок із серцем + Оцінювання з довірою + Контроль із мудрістю = Розвиток кожного.

Що реально змінити вчителю та керівнику закладу освіти вже зараз у процесі переходу від рівневого до бального оцінювання?

  1. Якість і глибина замість швидкості. Змістити фокус із формального «виконання програми» на гарантоване досягнення базових результатів. 10 хвилин, витрачених на глибоке обговорення помилки як ресурсу, економлять уроки повторення перед контрольною.
  2. Перехід до гнучкого формувального оцінювання. Оцінювання має супроводжувати навчання (допомагати, підказувати), а підсумкова робота — лише фіксувати результат, а не бути стресом. Навчіть дітей міркувати, аргументувати та застосовувати знання у реальному житті (за стандартами PISA), а не просто механічно зубрити алгоритми.
  3. Планування через зворотний дизайн. Чітко визначати кінцеві результати та інструменти їх вимірювання ще до початку вивчення теми. На допомогу колегам пропонуємо практичні та апробовані напрацювання педагогів Львівщини (орієнтовні плани-конспекти уроків, календарно-тематичне планування для 6 класу, зразки діагностичних робіт), які доступні на нашому ресурсі.

Математика вчить думати. Професійна спільнота вчителів, керівників та супервізорів має об’єднатися, щоб захистити право українських дітей на якісне мислення, а не на зручну відсутність іспитів.

Переорієнтуймо наше мислення: з програми — на результат, з теми — на здатність дитини!

Долучайтеся до обговорення, завантажуйте методичні матеріали та діліться своїм досвідом подолання освітніх втрат на уроках математики!

 

Марія БАРНА, доцент кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка педагогічних наук, доцентка.

Додаток 1. Барна Курс 562 День 1

Додаток 2. Барна Курс 562 День 2

Математична криза та НУШ

Математична грамотність

Від аналізу до дії

 

Переглядів - 204