У статті користувачі сайту зможуть знайти відповіді на запитання: «Що встановлює наказ МОН № 722?»
З 2026/2027 навчального року для 1–9 класів починає діяти нова система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені наказом МОН України від 04.05.2026 № 722.
Що це означає для вчителя?
Чи потрібно тепер оцінювати кожен урок? Чи можна самостійно обирати форми й методи оцінювання? Хто розробляє критерії — МОН, заклад чи педагог? Чи означають «єдині критерії» однакові завдання для всіх учнів?
Спробуємо розібратися без зайвої нормативної складності.
- Головне: наказ № 722 встановлює рамку, а не сценарій кожного уроку
Наказ визначає загальні принципи, види, форми, методи, шкали, правила та критерії оцінювання.
Його принципова позиція: об’єктом оцінювання є результати навчання учнів.
Оцінювання має бути справедливим, об’єктивним, неупередженим, недискримінаційним і доброчесним, а критерії — чіткими, зрозумілими та відомими учасникам освітнього процесу.
Але документ не встановлює єдиного сценарію оцінювання кожного уроку. Це важливо пам’ятати, читаючи нові вимоги.
- Що для педагога є ОБОВ’ЯЗКОВИМ?
| ОБОВ’ЯЗКОВО | Що це означає для вчителя |
| Оцінювати результати навчання | Оцінюємо те, чого учень досяг у навчанні, а не його особистісні якості |
| Дотримуватися принципів об’єктивності, справедливості, недискримінації | Оцінювання не може залежати від суб’єктивного ставлення до учня |
| Використовувати зрозумілі критерії | Учень має розуміти, за що і як його оцінюють |
| Розрізняти формувальне, поточне та підсумкове оцінювання | Вони мають різні функції й не повинні змішуватися |
| Дотримуватися встановлених шкал | Зокрема, для 5–12 років навчання поточне й підсумкове оцінювання — за 12-бальною шкалою |
| Ураховувати особливості учнів та потребу в адаптації | Особливо під час оцінювання учнів з ООП |
| Забезпечувати зворотний зв’язок | Учень має розуміти не лише результат, а й подальші кроки |
| Дотримуватися критеріїв, затверджених у межах закладу | Академічна свобода не означає можливості ігнорувати встановлені критерії |
- Де залишається АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ВЧИТЕЛЯ?
Це одна з найважливіших норм наказу.
Педагогічний працівник має право самостійно обирати методи та інструменти оцінювання з урахуванням специфіки предмета / інтегрованого курсу та особливостей учнів.
Отже, вчитель може професійно обирати:
- спостереження;
- усне опитування;
- практичне завдання;
- дослідження;
- проєкт;
- аналіз продукту діяльності;
- письмову роботу;
- тест;
- інші доцільні інструменти.
Тому важливо пам’ятати : академічна свобода ≠ свобода від критеріїв.
Так само важливо: єдині критерії ≠ однакові завдання для всіх.
Саме тут проходить важлива межа між нормативною єдністю та професійною автономією педагога.
- Що має вирішувати ЗАКЛАД ОСВІТИ?
Загальні критерії МОН є основою для розроблення закладом критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами та інтегрованими курсами.
Тому не все може вирішувати окремий учитель.
| Питання | Рівень рішення |
| Загальна система та критерії | МОН |
| Конкретизація критеріїв за предметами / курсами | Заклад освіти |
| Необхідні рішення щодо окремих шкал / процедур | Педагогічна рада |
| Вибір конкретного методу оцінювання | Педагог |
| Вибір інструменту для конкретного результату навчання | Педагог |
| Адаптація оцінювання відповідно до освітніх потреб учня | Педагог + відповідні рішення / документи закладу |
Критерії, розроблені закладом, мають бути оприлюднені на його вебсайті або вебсайті засновника у встановлений наказом строк.
- Що НЕ випливає з наказу № 722?
Це питання особливо важливе, оскільки саме тут можуть виникати зайві вимоги до педагога.
Наказ № 722 НЕ означає, що вчитель повинен:
- ставити оцінку на кожному уроці;
- оцінювати кожну дію учня;
- використовувати однаковий метод оцінювання на всіх уроках;
- давати всім учням абсолютно однакові завдання в будь-якій ситуації;
- перетворювати формувальне оцінювання на приховане бальне;
- створювати додаткову документацію, якщо її не вимагає нормативний акт.
Тому перед виконанням будь-якої нової «обов’язкової» вимоги корисно поставити просте запитання: «А де саме це передбачено наказом № 722?»
- Окремої уваги потребує «стандартизована процедура»
У наказі йдеться про використання стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів.
Одночасно документ передбачає:
- академічну свободу педагога;
- різноманітність методів оцінювання;
- адаптацію оцінювання;
- урахування особливостей учнів;
- особливі підходи до учнів з ООП.
Тому виникає цілком закономірне питання: «Що саме має бути однаковим?»
- Критерії та правила?
- Чи завдання, спосіб виконання, час і форма роботи?
Наказ дає нормативну рамку, але практична межа між стандартизацією та індивідуалізацією потребує додаткового офіційного роз’яснення МОН.
- Чотири запитання, які допоможуть прочитати наказ правильно
| Якщо запитуємо… | Відповідь |
| 1.Що я зобов’язаний виконувати? | Вимоги системи оцінювання, шкал, принципів та встановлених процедур |
| 2.Що я можу обирати самостійно? | Методи та інструменти оцінювання в межах визначених вимог |
| 3.Що має визначити заклад освіти? | Конкретизацію критеріїв та передбачені наказом локальні рішення |
| 4.Що потребує уточнення? | Межі стандартизації, академічної свободи, локальної конкретизації та документування окремих процедур |
- Що варто перевірити перед початком навчального року?
Педагогу
☐ Ознайомитися з чинними критеріями свого закладу.
☐ Перевірити, чи відповідають вони наказу № 722.
☐ Визначити очікувані результати навчання.
☐ Добирати метод оцінювання відповідно до конкретного результату.
☐ Заздалегідь пояснювати учням критерії.
☐ Забезпечувати якісний зворотний зв’язок.
☐ Розрізняти формувальне, поточне та підсумкове оцінювання.
☐ Не створювати собі додаткових обов’язків, яких немає в нормативних документах.
- Що потребує додаткового роз’яснення МОН?
На мою думку, для практичної реалізації наказу№722 педагогічній спільноті особливо потрібні офіційні відповіді на такі питання:
- Де проходить межа між критеріями, затвердженими закладом, і академічною свободою педагога?
- Що саме означає «стандартизована процедура оцінювання, однакова для всіх учнів»?
- Як узгодити стандартизацію з необхідністю адаптації оцінювання?
- Яким має бути достатній рівень документування формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання?
- Який обсяг локального регулювання має створити заклад, щоб не перетворити нормативну конкретизацію на надмірну регламентацію діяльності вчителя?
- Що потрібно запам’ятати вчителю?
Мабуть, найважливіше можна звести до п’яти тез:
- Оцінюємо результат навчання, а не дитину.
- Критерії мають бути зрозумілими й прозорими.
- Учитель має право самостійно обирати методи та інструменти оцінювання.
- Заклад має конкретизувати загальні критерії МОН, але не повинен підміняти ними професійну свободу педагога.
- Нова система оцінювання має забезпечити не більше контролю за вчителем, а більше зрозумілості для учня.
На завершення
Наказ № 722 варто читати НЕ як відповідь на запитання: «Яку оцінку тепер ставити?», а як відповідь на значно важливіше запитання: «Як зробити оцінювання результатів навчання справедливим, зрозумілим, компетентнісним і водночас професійно обґрунтованим?»
Для цього потрібні три взаємопов’язані рівні:
МОН → встановлює загальну рамку.
ЗАКЛАД ОСВІТИ → конкретизує її.
ПЕДАГОГ → професійно реалізує її, використовуючи академічну свободу.
Саме баланс цих трьох рівнів, а не максимальна уніфікація, має стати основою практики оцінювання в НУШ.
Коротка формула для педагога
Єдині правила — так.
Єдині критерії — так.
Єдиний сценарій уроку — ні.
Професійний вибір учителя — так.
Довільність оцінювання — ні.
Нормативна основа: наказ МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» у чинній редакції зі змінами.
Для практичної роботи педагога важливо користуватися саме чинною редакцією документа, а не окремими цитатами чи переказами різного роду методичних матеріалів.
Марія БАРНА, доцент кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка педагогічних наук, доцентка