Наказ МОН № 722: що змінюється в оцінюванні та де залишається свобода вчителя? Практичний орієнтир для педагогів перед 2026-2027 навчальним роком

У статті  користувачі сайту зможуть знайти  відповіді на запитання: «Що встановлює наказ МОН № 722?»

 

З 2026/2027 навчального року для 1–9 класів починає діяти нова система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені наказом МОН України від 04.05.2026 № 722.

Що це означає для вчителя?

Чи потрібно тепер оцінювати кожен урок? Чи можна самостійно обирати форми й методи оцінювання? Хто розробляє критерії — МОН, заклад чи педагог? Чи означають «єдині критерії» однакові завдання для всіх учнів?

Спробуємо розібратися без зайвої нормативної складності.

 

  1. Головне: наказ № 722 встановлює рамку, а не сценарій кожного уроку

Наказ визначає загальні принципи, види, форми, методи, шкали, правила та критерії оцінювання.

Його принципова позиція: об’єктом оцінювання є результати навчання учнів.

Оцінювання має бути справедливим, об’єктивним, неупередженим, недискримінаційним і доброчесним, а критерії — чіткими, зрозумілими та відомими учасникам освітнього процесу.

Але документ не встановлює єдиного сценарію оцінювання кожного уроку. Це важливо пам’ятати, читаючи нові вимоги.

 

  1. Що для педагога є ОБОВ’ЯЗКОВИМ?
ОБОВ’ЯЗКОВО Що це означає для вчителя
Оцінювати результати навчання Оцінюємо те, чого учень досяг у навчанні, а не його особистісні якості
Дотримуватися принципів об’єктивності, справедливості, недискримінації Оцінювання не може залежати від суб’єктивного ставлення до учня
Використовувати зрозумілі критерії Учень має розуміти, за що і як його оцінюють
Розрізняти формувальне, поточне та підсумкове оцінювання Вони мають різні функції й не повинні змішуватися
Дотримуватися встановлених шкал Зокрема, для 5–12 років навчання поточне й підсумкове оцінювання — за 12-бальною шкалою
Ураховувати особливості учнів та потребу в адаптації Особливо під час оцінювання учнів з ООП
Забезпечувати зворотний зв’язок Учень має розуміти не лише результат, а й подальші кроки
Дотримуватися критеріїв, затверджених у межах закладу Академічна свобода не означає можливості ігнорувати встановлені критерії

 

  1. Де залишається АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ВЧИТЕЛЯ?

Це одна з найважливіших норм наказу.

Педагогічний працівник має право самостійно обирати методи та інструменти оцінювання з урахуванням специфіки предмета / інтегрованого курсу та особливостей учнів.

Отже, вчитель може професійно обирати:

  • спостереження;
  • усне опитування;
  • практичне завдання;
  • дослідження;
  • проєкт;
  • аналіз продукту діяльності;
  • письмову роботу;
  • тест;
  • інші доцільні інструменти.

Тому важливо пам’ятати : академічна свобода ≠ свобода від критеріїв.

Так само важливо:  єдині критерії ≠ однакові завдання для всіх.

Саме тут проходить важлива межа між нормативною єдністю та професійною автономією педагога.

 

  1. Що має вирішувати ЗАКЛАД ОСВІТИ?

Загальні критерії МОН є основою для розроблення закладом критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами та інтегрованими курсами.

Тому не все може вирішувати окремий учитель.

Питання Рівень рішення
Загальна система та критерії МОН
Конкретизація критеріїв за предметами / курсами Заклад освіти
Необхідні рішення щодо окремих шкал / процедур Педагогічна рада
Вибір конкретного методу оцінювання Педагог
Вибір інструменту для конкретного результату навчання Педагог
Адаптація оцінювання відповідно до освітніх потреб учня Педагог + відповідні рішення / документи закладу

Критерії, розроблені закладом, мають бути оприлюднені на його вебсайті або вебсайті засновника у встановлений наказом строк.

 

 

  1. Що НЕ випливає з наказу № 722?

Це питання особливо важливе, оскільки саме тут можуть виникати зайві вимоги до педагога.

Наказ № 722 НЕ означає, що вчитель повинен:

  • ставити оцінку на кожному уроці;
  • оцінювати кожну дію учня;
  • використовувати однаковий метод оцінювання на всіх уроках;
  • давати всім учням абсолютно однакові завдання в будь-якій ситуації;
  • перетворювати формувальне оцінювання на приховане бальне;
  • створювати додаткову документацію, якщо її не вимагає нормативний акт.

Тому перед виконанням будь-якої нової «обов’язкової» вимоги корисно поставити просте запитання: «А де саме це передбачено наказом № 722?»

 

  1. Окремої уваги потребує «стандартизована процедура»

У наказі йдеться про використання стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів.

Одночасно документ передбачає:

  • академічну свободу педагога;
  • різноманітність методів оцінювання;
  • адаптацію оцінювання;
  • урахування особливостей учнів;
  • особливі підходи до учнів з ООП.

Тому виникає цілком закономірне питання: «Що саме має бути однаковим?»

  • Критерії та правила?
  • Чи завдання, спосіб виконання, час і форма роботи?

Наказ дає нормативну рамку, але практична межа між стандартизацією та індивідуалізацією потребує додаткового офіційного роз’яснення МОН.

  1. Чотири запитання, які допоможуть прочитати наказ правильно
Якщо запитуємо… Відповідь
1.Що я зобов’язаний виконувати? Вимоги системи оцінювання, шкал, принципів та встановлених процедур
2.Що я можу обирати самостійно? Методи та інструменти оцінювання в межах визначених вимог
3.Що має визначити заклад освіти? Конкретизацію критеріїв та передбачені наказом локальні рішення
4.Що потребує уточнення? Межі стандартизації, академічної свободи, локальної конкретизації та документування окремих процедур

 

  1. Що варто перевірити перед початком навчального року?

Педагогу

☐ Ознайомитися з чинними критеріями свого закладу.

☐ Перевірити, чи відповідають вони наказу № 722.

☐ Визначити очікувані результати навчання.

☐ Добирати метод оцінювання відповідно до конкретного результату.

☐ Заздалегідь пояснювати учням критерії.

☐ Забезпечувати якісний зворотний зв’язок.

☐ Розрізняти формувальне, поточне та підсумкове оцінювання.

☐ Не створювати собі додаткових обов’язків, яких немає в нормативних документах.

 

  1. Що потребує додаткового роз’яснення МОН?

На мою думку, для практичної реалізації наказу№722 педагогічній спільноті особливо потрібні офіційні відповіді на такі питання:

  1. Де проходить межа між критеріями, затвердженими закладом, і академічною свободою педагога?
  2. Що саме означає «стандартизована процедура оцінювання, однакова для всіх учнів»?
  3. Як узгодити стандартизацію з необхідністю адаптації оцінювання?
  4. Яким має бути достатній рівень документування формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання?
  5. Який обсяг локального регулювання має створити заклад, щоб не перетворити нормативну конкретизацію на надмірну регламентацію діяльності вчителя?

 

  1. Що потрібно запам’ятати вчителю?

Мабуть, найважливіше можна звести до п’яти тез:

  1. Оцінюємо результат навчання, а не дитину.
  2. Критерії мають бути зрозумілими й прозорими.
  3. Учитель має право самостійно обирати методи та інструменти оцінювання.
  4. Заклад має конкретизувати загальні критерії МОН, але не повинен підміняти ними професійну свободу педагога.
  5. Нова система оцінювання має забезпечити не більше контролю за вчителем, а більше зрозумілості для учня.

 

На завершення

Наказ № 722 варто читати НЕ як відповідь на запитання: «Яку оцінку тепер ставити?», а  як відповідь на значно важливіше запитання: «Як зробити оцінювання результатів навчання справедливим, зрозумілим, компетентнісним і водночас професійно обґрунтованим?»

Для цього потрібні три взаємопов’язані рівні:

МОН → встановлює загальну рамку.

ЗАКЛАД ОСВІТИ → конкретизує її.

ПЕДАГОГ → професійно реалізує її, використовуючи академічну свободу.

Саме баланс цих трьох рівнів, а не максимальна уніфікація, має стати основою практики оцінювання в НУШ.

Коротка формула для педагога

Єдині правила — так.
Єдині критерії — так.
Єдиний сценарій уроку — ні.
Професійний вибір учителя — так.
Довільність оцінювання — ні.

 

Нормативна основа: наказ МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» у чинній редакції зі змінами.

Для практичної роботи педагога важливо користуватися саме чинною редакцією документа, а не окремими цитатами чи переказами  різного роду методичних матеріалів.

 

Марія БАРНА, доцент кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка педагогічних наук, доцентка

 

 

 

Переглядів - 4 358