Авторки статті пропонують практичний кейс інструментів для безболісного переходу на оновлене оцінювання у 5-9 класах НУШ.
1. ЧОМУ СТРАТЕГІЧНО ВАЖЛИВО МАТИ ЄДИНІ КРИТЕРІЇ ДЛЯ 5–9 КЛАСІВ?
З 13 серпня 2026 року на науково-методичному порталі barna-consult.com стартував практичний цикл публікацій «Нова система оцінювання в НУШ: що потрібно знати педагогу?». У попередній статті від 18 серпня ми представили орієнтовні зразки критеріїв оцінювання для 5–6 класів з української мови (МОВ) та математики (МАО). Проте динамічна підготовка освітянської спільноти до нового 2026–2027 навчального року внесла важливі корективи.
Під час численних професійних зустрічей та обговорень педагогічні працівники й керівники закладів освіти дійшли спільного висновку: немає жодної методологічної чи нормативної потреби розробляти критерії оцінювання окремо для двох підциклів базової освіти (5–6 та 7–9 класи). Навпаки, створення єдиних наскрізних Критеріїв оцінювання для всього циклу 5–9 класів є найбільш логічним та далекоглядним рішенням з кількох причин:
- Забезпечення цілісності та наступності навчання. Учень рухається за єдиною шкалою розвитку компетентностей від 5 до 9 класу, що дозволяє педагогам і батькам бачити реальний і безперервний навчальний поступ без штучних розривів між 6 та 7 класами.
- Посилення автономії закладу освіти. Наказ МОН № 722 (п. 8 розділу VI) зобов’язує школи самостійно розробляти та затверджувати критерії оцінювання на основі загальних державних вимог. Створення наскрізного документа для 5–9 класів мінімізує внутрішню бюрократію та оптимізує розробку Освітньої програми закладу.
- Спрощення адаптації вчителів та учнів. Єдина критеріальна матриця звільняє педагогів від необхідності перелаштовуватися на нові правила оцінювання під час переходу учнів до старших класів базової школи.
2. НОРМАТИВНІ ОРІЄНТИРИ ТА СКАСУВАННЯ НАКАЗУ № 1093
Запропоновані Критерії розроблені у чіткій відповідності до нормативно-правової бази:
- Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р., додатки 2 та 8) — визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання.
- Наказ МОН України № 722 від 04.05.2026 р. (зі змінами згідно з Наказом № 1001 від 29.06.2026 р.) — покладає на школи обов’язок самостійно затверджувати критерії.
- Наказ МОН України № 1427 від 14.08.2026 р. «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів…» — регламентує практичну організацію процесу.
Найважливіша революційна зміна Наказу № 1427 — офіційне скасування застарілого Наказу МОН № 1093. Його норми повністю втратили чинність. Відтепер заклади освіти відмовляються від примусового накопичення оцінок за індексами «груп результатів» (ГР 1, ГР 2, ГР 3) у класному журналі. Використання інструментарію ГР є виключно прерогативою академічної свободи вчителя, а не обов’язковим елементом офіційної звітності. Це радикально усуває паперове навантаження і дає змогу педагогу зосередитися на розвитку дитини.
3. П’ЯТЬ НАСКРІЗНИХ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ
Замість механічного підрахунку помилок та ведення штучних груп результатів, оцінювання ґрунтується на єдиній критеріальній оптиці з п’яти наскрізних показників:
- Когнітивні процеси — якість роботи з інформацією, від базового розпізнавання до критичного лінгвістичного чи математичного аналізу та узагальнення.
- Навчальна діяльність — спроможність виконувати практичні, дослідницькі та творчі завдання (обчислення, моделювання, створення текстів, редагування).
- Рівень самостійності — ступінь навчальної автономії учня: від покрокового керівництва за зразком до повної самостійності та рефлексії.
- Комунікація та взаємодія — вміння презентувати хід думок, логічно аргументувати вибір методів, співпрацювати у групах та вести конструктивний діалог.
- Частота вияву вмінь — стабільність та автоматизм застосування вивчених правил і норм як у стандартних вправах, так і в життєвих, нестандартних ситуаціях.
Ці показники інтегровано в «перевернуту» матрицю, де оцінка фіксує не помилки, а конкретні досягнення школяра на кожному рівні.
4. ОНОВЛЕНІ КРИТЕРІЇ ТА МАТРИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ З МАТЕМАТИКИ (МАО)
Нижче наведено практичний інструмент — універсальну матрицю для оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів у математичній освітній галузі (МАО).
| Наскрізні показники | 1–3 бали | 4–6 балів | 7–9 балів | 10–12 балів |
| Когнітивні процеси | Сприймає інформацію за допомогою вчителя; розрізняє найпростіші об’єкти у знайомому контексті. | Відтворює базові означення та правила; розпізнає поняття за допомогою підказок. | Самостійно аналізує умови задач; розуміє логічні зв’язки; порівнює та класифікує об’єкти. | Здійснює глибокий логічний аналіз; розробляє стратегії; вибирає раціональні способи; узагальнює. |
| Навчальна діяльність | Виконує за зразком та допомогою лише фрагменти найпростіших обчислювальних дій або креслень. | Діє за готовим алгоритмом або безпосереднім зразком (обчислення в 1-2 дії, побудова за лінійкою). | Самостійно виконує типові операції (рівняння, задачі на 2-3 дії); правильно будує та вимірює. | Застосовує методи в нестандартних ситуаціях; будує моделі реальних процесів; розв’язує комбіновані задачі. |
| Рівень самостійності | Працює лише під постійним покроковим керівництвом; самостійно виконати дію не може. | Потребує постійної опори на навчальні пам’ятки, таблиці формул або підказки вчителя. | Самостійно виконує типові завдання; знаходить потрібну інформацію в підручнику у разі труднощів. | Працює автономно; здійснює самоконтроль; самостійно виявляє, аналізує та виправляє власні помилки. |
| Комунікація та взаємодія | Пасивно повторює формулювання за вчителем; у груповій роботі участі не бере. | Намагається пояснити дії, але висловлюється несистематично, часто плутаючи термінологію. | Логічно пояснює хід розв’язання; правильно використовує математичну мову та символіку. | Переконливо аргументує вибір методу; будує складні логічні ланцюжки; лідирує у груповій роботі. |
| Частота вияву вмінь | Правильні дії є випадковими та нестабільними; розуміння швидко втрачається. | Виконує операції переважно в однотипних вправах безпосередньо після вивчення теми. | Демонструє стабільні навички в більшості навчальних ситуацій та самостійних робіт. | Навички є стійкими та автоматизованими; безпомилково діє у нестандартних чи стресових умовах. |
Правила обліку результатів з математики:
- Оцінки за окремими індексами ГР у журнал не виставляються. Поточне і підсумкове оцінювання є інтегрованим.
- Учитель має академічну свободу самостійно обирати форми контролю: усні опитування, письмові роботи, цифрові тести, математичні проєкти або спостереження.
- Фіксація результатів за семестр здійснюється на основі системного моніторингу робіт, передбачених КТП вчителя.
5. ОНОВЛЕНІ КРИТЕРІЇ ТА МАТРИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (МОВ)
Нижче представлена універсальна критеріальна матриця для оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів у мовно-літературній освітній галузі (українська мова, МОВ).
| Наскрізні показники | 1–3 бали | 4–6 балів | 7–9 балів | 10–12 балів |
| Когнітивні процеси | Сприймає інформацію про мовні одиниці; розпізнає явища за прямої допомоги; намагається визначити тему короткого тексту. | Відтворює правила правопису та морфологічні ознаки; класифікує одиниці за шаблоном; визначає фактичний зміст почутого/прочитаного. | Усвідомлено застосовує знання у стандартних ситуаціях; самостійно аналізує та інтерпретує зміст текстів різних стилів; обґрунтовує мовний вибір. | Вільно оперує категоріями; здійснює всебічний лінгвістичний аналіз складних явищ; критично оцінює інформацію, виявляє прихований підтекст та позицію автора. |
| Навчальна діяльність | Виконує елементарні дії (списування) фрагментарно; припускається значної кількості грубих орфографічних і мовленнєвих помилок. | Виконує вправи за алгоритмом або пам’яткою; будує прості висловлення за планом; виправляє помилки після вказівок вчителя. | Якісно виконує різнопланові завдання (конструювання речень, написання есе); ефективно використовує словники для самоперевірки та редагування. | Раціонально виконує дослідницькі завдання; безпомилково редагує деформовані тексти; створює оригінальні, логічно довершені творчі роботи (блоги, дописи). |
| Рівень самостійності | Потребує постійного покрокового супроводу, підказок та фізичного або вербального спрямування на кожному етапі діяльності. | Працює самостійно лише за наявності детального зразка, опорної схеми чи мовленнєвих кліше; очікує на допомогу при зміні умов. | Виявляє самостійність у плануванні завдань у стандартних умовах; здійснює самоконтроль за підручником та довідковими матеріалами. | Демонструє повну навчальну автономність; самостійно обирає жанри мовлення відповідно до мети; здійснює глибоку рефлексію та корекцію робіт. |
| Комунікація та взаємодія | Уникає взаємодії; відповіді обмежені окремими словами; не може підтримати найпростіший діалог; мовленнєва пасивність. | Бере участь у груповій роботі пасивно; повторює висновки за іншими без аргументації; у діалозі використовує лише однотипні репліки. | Активно й конструктивно взаємодіє; логічно обґрунтовує власну позицію; дотримується соціокультурних норм та правил мовленнєвого етикету. | Демонструє високу культуру спілкування та лідерські якості; вільно дискутує та імпровізує перед аудиторією; знаходить компроміси у спілкуванні. |
| Частота вияву вмінь | Застосування норм має випадковий характер; системні грубі звукові, мовні та правописні помилки домінують у всіх видах робіт. | Правильно застосовує норми у типових ситуаціях під час тренування; у непідготовленому спілкуванні припускається багатьох помилок. | Стабільно дотримується культури мовлення та правописних норм у стандартних роботах; поодинокі помилки не заважають розумінню змісту. | Мовні, орфоепічні та стилістичні вміння повністю автоматизовані; норми стабільно виявляються у творчих та нестандартних життєвих ситуаціях. |
Правила обліку результатів з української мови:
- Немає потреби виставляти окремі стовпчики за групами результатів (ГР) в офіційному журналі. Усі роботи оцінюються інтегровано на основі п’яти наскрізних параметрів.
- Педагог самостійно визначає періодичність та види поточного оцінювання: мовні диктанти, письмові есе, творчі проєкти, аналіз деформованих текстів або усні презентації.
- Пріоритет надається якісному та підтримуючому зворотному зв’язку, що стимулює індивідуальну траєкторію поступу школяра.
6. РЕКОМЕНДОВАНА НОРМАТИВНА БАЗА ТА ДЖЕРЕЛА
- Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020 р. (Додаток 2 та Додаток 8).
- Наказ Міністерства освіти і науки України № 722 від 04.05.2026 р. «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» (із змінами згідно з Наказом МОН № 1001 від 29.06.2026 р.).
- Наказ Міністерства освіти і науки України № 1427 від 14.08.2026 р. «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
- Барна М. Критерії оцінювання: від нормативної вимоги — до щоденного інструменту вчителя. Єдина методологія для 1–9 класів – різні форми фіксації результатів // Науково-методичний портал «Супервізія в НУШ» (barna-consult.com).
- Барна М. Оцінювання в НУШ у 2026-2027 навчальному році: від нормативної бази до практики // Науково-методичний портал «Супервізія в НУШ» (barna-consult.com).
Марія БАРНА, доцентка кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський ОІППО», кандидатка педагогічних наук, доцент
Ольга ФІРЧУК, директорка КУ Яворівської міської ради “ЦПРПП”,
учителька-методистка української мови і літератури
Яворівської гімназії
Додаток 3. Згенеровано ШІ. Витяг з протоколу засідання педагогічної ради