«Живий» Банк запитів Львівщини: від професійних стандартів до дієвої супервізії в громадах

У цій публікації ви знайдете детальний покроковий алгоритм, який допоможе громадам та педагогам безкоштовно скористатися державною платформою «Вектор» для отримання якісних супервізійних послуг за принципом «Гроші ходять за вчителем». Дізнайтеся, як наш «Живий» Банк орієнтовних запитів успішно перекладає складні вимоги професійних стандартів на мову реальної, дієвої та дружньої підтримки вчителя.

Презентація «Живого» Банку орієнтовних запитів на всеукраїнському вебінарі УІРО викликала щирий інтерес серед освітян. Цей інструмент допомагає перекласти вимоги професійних стандартів на зрозумілу мову практичної підтримки, пропонуючи громадам дієвий алгоритм для допомоги вчителям та запобігання професійному вигоранню.

* * *

  1. Об’єднання зусиль задля підтримки вчителя: Всеукраїнський контекст вебінару

25 серпня 2026 року відбувся знаковий всеукраїнський вебінар за темою «Супервізія: об’єднання зусиль задля професійного зростання педагогів», організований Державною установою «Український інститут розвитку освіти» (УІРО). Захід зібрав фахівців обласних закладів післядипломної педагогічної освіти (ЗППО), відповідальних за організацію та проведення супервізії в Україні.

Під час зустрічі обговорювалися стратегічні вектори розвитку інституту супервізії. Заступниця директора УІРО Ганна Гладкова окреслила перспективи планування майбутнього у світлі Постанови Кабінету Міністрів № 800 та реалізації політики «Гроші ходять за вчителем» у сфері підготовки та/або підвищення кваліфікації супервізорів. Особливу увагу було приділено цифровізації процесів: методист, в. о. начальника відділу професійного розвитку педагогіческих працівників УІРО Яна Шеховцова презентувала статистику та алгоритми адміністрування супервізійних послуг через сучасну цифрову платформу «Вектор».

Учасники заходу мали змогу ознайомитися з першими практичними кейсами впровадження платформи «Вектор» на Сумщині (досвід презентували Діана Пінчук та Світлана Луценко) та оцінити критичну роль широкої інформаційної кампанії, яку успішно розгорнули на Донеччині під керівництвом Світлани Гарної. Проте, на тлі стрімкого впровадження цифрових інструментів, особливу гостроту набуло питання змістовного наповнення супервізійного процесу.

* * *

  1. Ключовий виклик цифровізації: чому самого алгоритму «Вектора» замало?

Запуск цифрової платформи «Вектор» забезпечує надійні базові алгоритми взаємодії між суб’єктами супервізії, спрощує звітність та фіксацію сесій. Проте у повсякденній практиці виникає серйозний змістовний бар’єр: на платформі не передбачений прямий репозитарій готових запитів супервізантів. Вчитель, який хоче отримати допомогу та підтримку від супервізора, часто не знає, як правильно вербалізувати та структурувати свій внутрішній дискомфорт, методичні дефіцити чи професійні проблеми.

Цей виклик стає ще більш актуальним через продовження активного впровадження Державного стандарту базової середньої освіти та запуск пілотного етапу реформи профільної старшої школи з 1 вересня 2026 року. Педагог, який в силу певних обставин залишається інколи наодинці з величезною кількістю нових вимог, потребує таких супервізійних послуг, які мають стати для нього підтримкою, цільовою допомогою, а не джерелом додаткового бюрократичного стресу.

* * *

  1. Інновація Львівщини: «Живий» Банк запитів як професійний «перекладач»

Саме для подолання цього бар’єру фахівцями Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (КЗ ЛОР «ЛОІППО») було розроблено унікальний інструментарій — Крос-секційний Банк орієнтовних супервізійних запитів і тем сесій (авторський тандем Марії Барни та Оксани Дільної).

В основі розробки лежить так званий принцип «Перекладача». Його завдання — трансформувати сухі, суворо академічні та нормативні формулювання Професійного стандарту вчителя у живу, просту й близьку кожному вчителю мову його реальних потреб.

Банк запитів чітко структурований за п’ятьма вершинами графічного п’ятикутника (презентація додаток1), кожен з яких відповідає конкретній трудовій функції (ТФ) чинного Професійного стандарту:

  • ТФ 1. А. Навчання здобувачів освіти предметів — допомагає розібратися з методиками викладання, плануванням уроків та критеріями оцінювання досягнень учнів.
  • ТФ 2. Б. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу — скерована на побудову конструктивного діалогу з батьками, колегами та адміністрацією.
  • ТФ 3. В. Участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища — допомагає створювати інклюзивний, психологічно комфортний та безпечний простір у класі.
  • ТФ 4. Г. Провадження освітнього процесу — орієнтує на сучасні цифрові технології, вибір оптимальних методів навчання та організацію роботи НУШ.
  • ТФ 5. Д. Безперервний професійний розвиток — пропонує інструменти самооцінювання, рефлексії власної діяльності та захисту від вигорання.

Для швидкого користування розроблено зручну цифрову інтерактивну матрицю на сайті barna-consult.com (активне покликання для безкоштовного завантаження файлу: https://barna-consult.com/wp-content/uploads/2026/06/Dodatok-5-Bank__oriyentovnyh-supervizijnyh-zapytiv-i-tem-sesij.pdf), яка дозволяє вчителю в один клік знайти вектори професійної допомоги, співзвучні з його внутрішнім запитом.

* * *

  1. Архітектура групової підтримки: 18 годин безпеки та довіри

Супервізійний процес згідно з чинною моделлю супервізійного циклу — це не одноразова зустріч, а глибока системна взаємодія. Архітектура програми «Супервізія: групова підтримка» Львівського ОІППО, розміщеної на державній цифровій платформі «Вектор» (https://vector.uied.gov.ua/uk/mpk/5279/detail/), розрахована на 18 навчальних годин і реалізується в малих групах (5–7 осіб), що гарантує високий рівень психологічної безпеки та довіри. Програма складається з трьох послідовних етапів:

  • Підготовчий етап (2 години): М’яке самооцінювання педагога за допомогою Банку запитів та спільне укладання індивідуального супервізійного плану.
  • Основний етап (12 годин): Безпосередня групова взаємодія, вирішення та розбір життєвих кейсів учасників, пошук ефективних методичних та емоційних рішень.
  • Заключний етап (4 години): Екологічний вихід із супервізії, глибока професійна рефлексія, верифікація змін та формування дієвих стратегій захисту від емоційного вигорання.

Такий підхід забезпечує довготривалий ефект, оскільки вчитель отримує не готові шаблонні відповіді, а вчиться самостійно знаходити ресурси всередині себе та своєї професійної спільноти.

* * *

  1. Головний інсайт: Супервізія — це простір довіри, а не перевірки

Найважливіша філософська зміна, яку несе ця розробка, полягає в переосмисленні ролі супервізії як підтримуючого інструменту. Супервізор — це не інспектор, а професійний наставник і партнер. Щоб краще відчути цю різницю, порівняємо класичний адміністративний контроль із сучасною моделлю супервізії:

Параметр Застарілий підхід (Контроль) Сучасна модель (Супервізія)
Фокус уваги Жорсткий контроль діяльності та перевірка паперової документації. Людиноцентризм, емоційна підтримка, професійний розвиток.
Мета процесу Формальна перевірка відповідності інструкціям та виявлення недоліків у работе. Глибока рефлексія власної практики, спільний пошук ресурсів та розв’язання реальних проблем.
Вплив на вчителя Додатковий сильний стрес, виснаження та зростання тривожності. Дієва профілактика емоційного вигорання, отримання апробованих інструментів НУШ.

 

Цей інструмент частково вже довів свою життєздатність та практичність. У червні він пройшов успішну апробацію (спільно з Христиною Чушак) под час підвищення кваліфікації для керівників Центрів професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП) та керівників органів управління освітою територіальних громад Львівщини. Тоді учасники висловили головний інсайт: «Коли ми побачили цей Банк запитів, то зрозуміли: супервізія в громаді — це не додаткове навантаження, а готовий алгоритм допомоги й підтримки вчителя».

* * *

  1. Освітній пазл громад: запрошення до спільного творення змін

Супервізія є ключовим інструментом супроводу вчителя НУШ, який здатний зняти страх перед змінами, надати ресурс у часи невизначеності та підтримати його у найважчі моменти. Вона допомагає вчителю побачити свої сильні сторони, заново повірити у власні сили та відчути себе частиною єдиної підтримуючої спільноти.

Успішний старт супервізії у громаді повністю знімає страх педагогів перед початком нових освітніх реформ. Саме тому ми запрошуємо територіальні громади України до активного діалогу та колаборації. Наша мета — скласти цей складний освітній пазл разом, допомагаючи кожному вчителю на місцях.

Щоб ця супервізійна послуга була доступною для кожного вчителя абсолютно безкоштовно, держава впроваджує механізм «Гроші ходять за вчителем» (ГХЗВ), визначений постановою Кабінету Міністрів України № 1439 від 5 листопада 2025 року «Про реалізацію експериментального проєкту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супервізії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» у контексті реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».

Отримати якісний професійний супровід та підтримку можна через державну цифрову платформу «Вектор», про що докладно описано у  путівнику:   https://drive.google.com/file/d/1BBR_yL-1kBvh456YjPZR7hyF4bxlPYeA/view

Супервізія — це простір довіри та розвитку. Зробимо цей важливий крок назустріч дієвій супервізії в наших громадах разом!

 

Марія БАРНА, доцентка кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський ОІППО»,
кандидатка педагогічних наук, доцент

 

На сторінці матеріалу для вас підготовлено:

 

 

Переглядів - 274