Особливості оцінювання і ведення журналів у 5-х пілотних класах НУШ

У вересні 2021 року відбулась чергова робоча нарада представників Міністерства освіти і науки та Команди підтримки реформ МОН із керівниками 136 закладів загальної середньої освіти та регіональними координаторами, які є учасниками всеукраїнського інноваційного проєкту «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів ЗЗСО в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».

Зустріч було присвячено особливостям оцінювання у пілотних 5-х класах НУШ, ведення журналів, поділу класів на групи та фінансовій складовій організації освітнього проєкту. Зокрема, під час робочої наради представники окремих закладів освіти презентували власну практику оцінювання, прийняту педагогічною радою. Наявність таких випадків – приклад різноманітних підходів до визначення самої структури оцінювання та використання на практиці різних шкал (рівні, бали тощо).

За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. У разі запровадження закладом власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Зазначені підходи до системи оцінювання відображено у «Методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах ЗЗСО за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції “Нова українська школа”». Вони надіслані листом МОН від 06.08.2021 №4.5/2303-21 до ЗЗСО, у яких здійснюється пілот.

Ведення журналу у 5-х класах регулюється наказом МОН №423 «Про затвердження єдиних зразків обовʼязкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності». Кількість передбачених сторінок та предметів/курсів визначається відповідно до навчального плану закладу освіти.

Перевірку зошитів (аналіз відповідних результатів навчальної діяльності учнів) доцільно розглядати як елемент поточного, формувального оцінювання, як механізм надання учням письмового зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень з метою допомогти їм усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Під час перевірки зошитів необов’язково дотримуватись бального оцінювання, зокрема, окрім коротких письмових коментарів під час аналізу результатів навчальної діяльності учнів у зошитах, можна робити позначки «див.» або ставити підпис.

Відповідно до наказу МОН №102 «Про затвердження інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», вчителям 5-11 (12) класів шкіл усіх типів і  найменувань провадиться додаткова оплата за перевірку письмових робіт з мов та літератури в розмірі 20%, математики – 15%, іноземної мови, стенографії, технічної механіки (конструювання) та креслення  –  10% ставки заробітної плати.

Нормативне забезпечення надбавки педагогічним працівникам регулюється Постановою КМУ №373. Зокрема, вона передбачає надбавку в  граничному розмірі 30% посадового окладу, але не менше 5%, педагогічним працівникам ЗЗСО. Надбавка здійснюється в межах коштів на оплату праці, за рахунок освітньої субвенції. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

Крім того, надбавка педагогам згідно з постановою КМУ №1298 може  нараховуватись у розмірі до 50% посадового окладу за виконання особливо важливої роботи та складність, напруженість у роботі. Таким чином, заклади освіти, які беруть участь у пілотуванні, мають право на забезпечення надбавки до 50%. Однак слід зауважити, що цей граничний розмір надбавки не сумується з іншими надбавками, зокрема з надбавкою за престижність. Враховуючи запити, які надходять від вчителів-учасників проєкту, МОН найближчим часом підготує лист-роз’яснення щодо нормативного врегулювання цього питання.

Під час апробації Державного стандарту початкової освіти до постанови були внесені зміни про врегулювання норми надбавки для вчителів, які брали участь у пілотуванні (не менш ніж 20%). Враховуючи, що апробація нового стандарту продовжилася у базовій школі, а також наявні запити від педагогів-учасників проєкту, МОН готує зміни до зазначеної постанови, які наберуть чинності з 1 січня 2022 р. На цей період МОН підготувало та направило керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій лист-роз’яснення від 07.10.2021 №1/9-528.

Додатковим викликом, який існує на сьогодні, є питання поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів. Відповідно до наказу МОН №128, класи можуть ділитися під час уроків трудового навчання, вивчення іноземних мов, української мови, інформатики тощо. Проте формулювання деяких предметів та курсів, визначених Держстандартом та програмами до нього, відрізняється від зазначених у наказі. Таким чином, виникає необхідність внесення змін до цього наказу. Експерти МОН наразі готують проєкт оновленого наказу, який зможе врегулювати цю проблему.

Переглядів - 141