Яким має бути сімейне навчання та яким воно є на практиці?

Про проблеми сімейного навчання “Нова українська школа” поговорила з директорами й заступниками кількох українських шкіл та психологинею.

За даними Інституту освітньої аналітики, у 2023–2024 навчальному році понад 87 тисяч українських учнів навчається на сімейній (домашній) формі. Такі школярі здобувають освіту самостійно, отримуючи консультації від учителів, а оцінювання проводиться переважно двічі на рік.

Як перевіряти знання дітей та їхню академічну доброчесність і водночас тримати з ними зв’язок попри малу кількість годин для консультацій? Про це “Нова українська школа” поговорила з директорами й заступниками кількох українських шкіл та психологинею.

У матеріалі читайте:

• яким має бути сімейне навчання та яким воно є на практиці;
• що кажуть вчителі й батьки про якість освіти на сімейній формі;
• як оцінювати учнів;
• які формати підсумкового контролю використовують у деяких школах;
• як вчителям комунікувати з учнями на сімейній формі, аби вони не почувалися відсторонено;
• що варто пам’ятати батькам про організацію сімейного навчання вдома.

ОЦІНЮВАННЯ Й КОНСУЛЬТАЦІЇ: ЩО ЗАКРІПЛЕНО ЗАКОНОМ

Сімейна форма навчання стала в Україні більш поширеною з початком повномасштабного російського вторгнення. Серед причин такого вибору – можливість поєднувати навчання в закордонній та українській школах, зберігати зв’язок з українською системою освіти, “не втратити своє місце в українській школі” тощо.

Згідно із законодавством, в Україні повну загальну середню освіту учні можуть здобувати за шістьма формами:

1. очною (денною),
2. дистанційною,
3. мережевою (коли заклад освіти співпрацює із закладами культури, фізкультури і спорту, міжшкільними ресурсними центрами та іншими суб’єктами освітньої діяльності. Наприклад, якщо у школі немає відповідного вчителя, то окремі уроки може надавати профільний гурток чи організація з хорошими спеціалістами),
4. екстернатною,
5. педагогічного патронажу,
6. сімейною (домашньою).

Нагадаємо, що батьки мають право обрати будь-яку форму навчання, а школи не можуть відмовляти учням у зарахуванні або переведенні на іншу форму.

Сімейна форма покладає організацію навчання на батьків (законних представників), які хочуть і можуть навчати дітей удома. Аби перейти на таку форму, батькам (законним представникам) дитини достатньо написати відповідну заяву до закладу освіти.

Згідно з Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, сімейна (домашня) форма навчання передбачає:

• підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. Учнів оцінюють не менше двох разів на рік;
• за бажанням одного з батьків чи інших законних представників для учнів початкової школи індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше ніж два рази на рік). Тоді таке оцінювання проводиться як формувальне, через спостереження за учнем у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання;
• на вчительські консультації відводиться 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше ніж 3 години на навчальний предмет протягом навчального року).

ОДНАК, ЩОДО ЯКОСТІ ТАКОЇ ОСВІТИ ДУМКИ РІЗНЯТЬСЯ…

Наприклад, за даними звіту Державної служби якості освіти (ДСЯО) навчання в початковій школі за кордоном може певною мірою комбінуватися з онлайн-навчанням в українській школі, адже діти не мають домашнього завдання, не завантажені позакласною активністю тощо.

• Водночас постає питання готовності дитини, наприклад, 1-го класу, опановувати освітню програму самостійно чи з батьками, якщо вона вчиться на сімейній чи екстернатній формі навчання.
• Також за даними звіту за 2022 рік, українські педагоги не мали додаткових роз’яснень щодо роботи з дітьми, які перебувають за кордоном. Переважно учні на індивідуальній (сімейній) або дистанційній формі вчились, як і всі інші учні на очній формі, – особливих підходів до них не було. Однак педагоги застосовували різні можливості для оцінювання таких дітей, наприклад, спрощені критерії, зараховували бали на підставі оцінок дитини в школі за кордоном тощо.

Серед недоліків, зокрема, індивідуальних форм навчання, згідно із дослідженням, батьки та учні зазначали й відсутність позакласних активностей для дітей, які перебувають за кордоном.

• По-перше, діти, які поєднують навчання у двох закладах освіти, мають обмежений час для того, щоб взаємодіяти з однокласниками в Україні.
• По-друге, деякі опитувані школярі, які перебувають за кордоном, також говорять про те, що не відчували ініціативи з боку закладів освіти щодо заохочення або залучення до заходів в онлайн-форматі.

“Загалом і батьки, і школярі описують свій досвід взаємодії із ЗО [закладами освіти] в Україні як дещо атомізований – роз’єднаний із дитячим колективом і педагогами. Особливо у випадках, коли ЗО працює в офлайновому або змішаному форматі й частина дітей, які навчаються в Україні офлайн, присутня на уроках, а діти з-за кордону або підключаються онлайн, або дивляться запис, або отримують завдання в якийсь із месенджерів чи електронною поштою”, – йдеться у звіті.

Водночас вчителі наголошують, що відповідальність за сімейну форму навчання покладена на батьків, які мають регулювати навчальний процес удома.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ НА ПРАКТИЦІ: ДОСВІД ДЕКІЛЬКОХ ШКІЛ

• Алевтина Багінська, директорка гімназії № 34 “Либідь”

Далі – пряма мова директорки.

На сімейній формі навчання станом на листопад 2023 року в нашому закладі навчається 73 учні з 1 до 11 класу (5–6 % від загальної кількості). Заяву про переведення на таку форму навчання батьки можуть написати в будь-який час протягом навчального року. Тут ми досить гнучкі, адже розуміємо, що ситуація постійно змінюється – хтось із дітей повертається в Україну, хтось виїжджає.

На основі заяви для кожної дитини ми складаємо індивідуальну освітню програму – навчальний план того, що учень чи учениця має вивчити за семестр самостійно під контролем батьків. Також у цьому плані прописані терміни навчання та підсумкового контролю. Крім цього, батьки отримують доступ до шкільних підручників, у тому числі й електронних, та інших розробок.

Як відбувається оцінювання

• Підсумковий контроль знань, за рішенням педагогічної ради, ми здійснюємо чотири рази на рік (два рази на семестр) у письмовій формі, переважно дистанційно у відеоформаті;
• для цього створюється комісія з учителів, дитина отримує завдання з кожного предмета, які розробили педагоги та затвердив керівник закладу освіти;
• оцінювання здійснюємо за окремим графіком упродовж двох тижнів, аби учні мали достатньо часу на підготовку;
• на кожен предмет відводимо 45 хв, весь цей час на онлайн-зустрічі з увімкненими камерами присутні й представники нашої комісії. Після виконання завдання учні надсилають свої роботи корпоративною поштою визначеним вчителям. До речі, якщо в класі є декілька учнів на сімейній формі навчання, то такий підсумковий контроль вони можуть писати разом, тобто підключатися в один час;
• також за рішенням педагогічної ради, якщо дитина навчається в школі за кордоном, то ми перезараховуємо оцінки з предметів, які суміжні з нашою програмою. Для цього батьки надають у кінці семестру довідку з оцінками й ми переводимо їх у 12-бальну шкалу (5–11 класи) і в рівні (початкова школа).

Так ми уникаємо перевантаження дітей. Адже, наприклад, у 7 класі учні вивчають 21 предмет. Тобто чотири рази на рік їм потрібно складати велику кількість дисциплін. Натомість механізм перезарахування оцінок значно скорочує цей список. Здебільшого на підсумкове оцінювання виносяться предмети українознавчого компонента, світова література, географія та інші, якщо їх не було в програмі закордонної школи. Згодом на основі семестрових оцінок виводимо середнє арифметичне й отримуємо річну.

Також ми використовуємо різні формати оцінювання: від тестів, диктантів до проєктних робіт (відео, подкасти тощо). У проєктній діяльності діти можуть обирати те, що їм дійсно було б цікаво виконати й дослідити.

Про консультації

Крім цього, перед кожним підсумковим контролем вчителі проводять консультації. Але, звісно, тих 15 хвилин на кожен предмет замало. Тому кожна дитина долучена до груп спілкування свого класу у Viber, а також має свою корпоративну пошту, з якої може написати та поспілкуватись із кожним вчителем. Ми не втрачаємо комунікації з дітьми незалежно від форми навчання.

Але маю сказати, що сімейна форма підійде не для всіх. Наприклад, набагато складніше самостійно навчати дітей молодшого шкільного віку.

Без педагогічної освіти практично неможливо навчити дитину писати та читати, адже це окрема методика. Коли ж діти старші й у них уже є певні навички навчання, то, звісно, сімейна форма може бути ефективною. Однак тут результат залежить і від мотивації та відповідальності самої дитини та контролю батьків.

• Вікторія Довгань і Ольга Тріщук, заступниці директорки з навчально-виховної роботи Київської гімназії східних мов № 1

Далі – пряма мова заступниць.

У гімназії на сімейній формі навчається 197 учнів (18 %), які поєднують навчання в Україні та в закладі освіти за кордоном. Крім індивідуальних навчальних планів, для учнів на сімейному навчанні ми створили Google-диски з 1 до 11 класу. Там наші вчителі розміщують як основні, так і додаткові матеріали до кожної теми уроку з кожного предмета, відео, аудіо, лайфхаки з вивчення того чи того правила, теореми, формули тощо.

Також вчителі створюють окремі узагальнені уроки – у них об’єднують декілька тем, узагальнюють матеріал, розміщують лише основну інформацію. Такий формат допомагає учням повернутися до пройденого матеріалу і швидко повторити основне.

Про консультації

Хоча учні на сімейній формі й мають навчатися самостійно, ми дозволяємо їм під час змішаного навчання в нашому закладі доєднуватися на онлайн-заняття та навчатися разом з усіма. Це хороша можливість не лише послухати матеріал, а й відчути себе частинкою українського учнівського колективу, побачити своїх однокласників та поспілкуватися з ними.

Учні на сімейній формі навчання залишаються в нашій мережі, вони прикріплені до класів, є в загальних групах, бачать спільні оголошення та мають можливість спілкуватися з вчителями.

Крім цього, згідно зі статутом гімназії, у нас для всіх учнів передбачені індивідуальні години для вивчення східних мов. На кожен клас виділяється по 8 додаткових годин на навчальний рік. У цей час за необхідності вчителі безплатно займаються з дітьми. Тож за допомогою таких індивідуальних годин ми зберігаємо, зокрема, і для учнів на сімейній формі навчання викладання українського компонента і східних мов. Діти можуть доєднуватися до цих занять за бажанням.

Як відбувається оцінювання

Оцінюємо учнів на сімейній формі навчання двічі на рік (один раз на семестр). Заздалегідь на Google-дисках вчителі розміщують зразки завдань, учні можуть ознайомитися з орієнтовним форматом і наприкінці 1 та 2 семестру пройти оцінювання.

Форми оцінювання:

• тестування,
• бесіда,
• діагностична робота,
• проєкт.

Практикуємо й поєднання декількох предметів в одному проєкті, адже розуміємо навантаження школярів, які “тягнуть” дві школи одночасно, а наше завдання – не відбити бажання навчатися в українській школі.

Наприклад, у старших класах учні виконували завдання зі створення дизайну квартири. У такий спосіб ми поєднали математику (розрахунки), технології (різні технологічні рішення) та мистецтво (дизайн, декор). Так учні могли отримати за один проєкт оцінку одразу з трьох предметів.

Вчителі можуть самостійно обирати формат оцінювання, з огляду на особливості свого предмета. Багато предметів ми перезараховуємо, як-от мистецтво, природничі дисципліни. Натомість український компонент, східні мови та інші предмети, які учні не вивчали за кордоном, вони можуть скласти впродовж 23 днів.

• Для початкових класів ми застосовуємо формувальне оцінювання,
• 5 клас – перший семестр – рівневе оцінювання, другий – бальне (під час річного оцінювання рівні з першого семестру адаптують у бали й разом з оцінкою за 2 семестр виводять середнє арифметичне).
• Решта класів має бальне оцінювання.

Звісно, не можна сказати, що академічна доброчесність дотримується на 100 %. Тому ми намагаємося давати дітям творчі завдання, щоби їм це було цікаво робити й водночас вчителі могли побачити, що дитина дійсно виконала той чи той проєкт. А ще деякі завдання та тести ми проводимо на час.

Долучаємо цих учнів і до різних шкільних онлайн-заходів, флешмобів тощо. Минулого навчального року діти, які перебували за кордоном, виходили на акції в підтримку України й потім класні керівники проводили з ними та рештою однокласників зустрічі, вони розповідали про свій досвід життя за кордоном, свої враження, відкриття, труднощі.

Звісно, в умовах воєнного стану та вимушеного переселення сімейна форма навчання є радше вимушеним заходом. Тому до кожного випадку підходимо індивідуально.

• Юрій Зімнін, директор Черкаського фізико-математичного ліцею

Далі – пряма мова Юрія.

Загалом у нашому ліцеї навчаються учні 7–11 класів, з них 39 (9 %) – на сімейній формі навчання. Для кожного з них у момент подачі заяви складаємо індивідуальний навчальний план із вимогами до вивчення того чи того предмету та двічі на рік перевіряємо знання учнів. Усі необхідні матеріали для навчання ми розміщуємо в Classroom, а комунікують із вчителями діти в загальних телеграм-чатах.

Але якщо говорити про якість освіти, то для спеціалізованих, профільних ліцеїв і гімназій сімейна форма навчання не зовсім вдалий вибір.

Зрозуміло, що в тих умовах, у яких ми зараз перебуваємо, це кращий варіант, ніж нічого. Але якщо говорити про якість освіти саме спеціалізованого типу, то тут є низка питань.

1. По-перше, законодавчо виділених консультацій дуже мало для поглибленого вивчення певних предметів. Тому в багатьох закладах вчителі працюють понаднормово. Ми дозволяємо цим учням приєднатися за бажання до онлайн-занять під час змішаного навчання в нашому закладі, аби надолужити матеріал.
2. По-друге, проблемним для нашого закладу залишається питання перезарахування оцінок із закордонних шкіл. Звісно, коли ми говоримо про звичайні школи, то там, можливо, ця процедура проходить легше, але в нашому випадку часто програма звичайної школи за кордоном не збігається із тим навантаженням, яке є в нашому ліцеї фізико-математичного спрямування. Тому ми не можемо перезараховувати оцінки з дисциплін, програма яких зовсім не збігається з нашою і діти вчать абсолютно різні теми, різної складності.

Тому, щоби полегшити процес навчання, наші вчителі завжди на зв’язку з дітьми, які за кордоном. Ми долучаємо їх до спільних онлайн-активностей, конкурсів (минулого року учень з-за кордону під керівництвом нашого вчителя писав роботу МАН і навіть посів призове місце), учнівського самоврядування (учні з-за кордону теж беруть участь у засіданнях, пропонують нові ідеї тощо).

Батьки й діти завжди можуть знайти актуальну інформацію на сайті ліцею, у різних чат-групах та безпосередньо сконтактувати з класними керівниками. Учні на сімейному навчанні в нас залишаються частинкою класу.

Так, сімейне навчання допомагає дітям тримати зв’язок з Україною і після повернення просто прийти до своїх же класів, без додаткових перездач. Але, з іншого боку, учні та батьки мають бути готовими до того, що більшу частину матеріалу потрібно буде осилити самостійно, а, наприклад, фізику й математику не завжди так легко засвоїти без будь-якої сторонньої допомоги.

ЯК ВЧИТЕЛЯМ ПІДТРИМУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З УЧНЯМИ НА СІМЕЙНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

Перед початком вчителям варто провести вступну онлайн-зустріч/розмову з учнями та пояснити їм особливості навчання на сімейній (домашній) формі, радить Інна Князєва, психологиня БФ “Голоси дітей”.

• “Можна показати учням індивідуальний план, обговорити, які теми та в які місяці вони мають розглядати, які теми найскладніші, на що варто звернути увагу, коли й до кого звертатися, якщо виникатимуть якісь запитання, труднощі тощо. Таке планування цього періоду самостійного навчання трохи заспокоїть дітей, бо сам процес уже не буде невідомим”, – наголосила психологиня.

Також, за її словами, хоча часу на консультації й відповідно спілкування вчителів та учнів на сімейній формі досить мало, навіть базова комунікація, просте повідомлення від педагогів зі словами “Як ти?”, “Як твої справи?” допоможе учням почувати себе не так самотньо, зняти напругу та тримати зв’язок з українською школою.

• “Вчителям важливо встановити довірливі взаємини з учнями, цікавитись їхнім життям, але не забувати про учнівські та власні кордони. Тобто не просто даємо завдання на початку семестру й забуваємо про дітей до його кінця. Бажано час від часу запитувати про їхні справи, чи справляються вони з програмою, у чому виникають труднощі й, за можливості, допомогти впоратися з ними”, – додала Інна.
• Також, аби урізноманітнити процес навчання та зробити його цікавішим, психологиня радить давати учням творчі завдання або теми, якими цікавляться учні.
• Не менш важливо показувати дітям, які перебувають далеко від дому та класного колективу, що вони не виключені з навчального процесу і про них пам’ятають. Тому учнів на сімейному чи дистанційному навчанні варто залучати до спільних позакласних онлайн-активностей. Звісно, не робити це примусово, краще запитати. Якщо дитина матиме таке бажання, то може долучитися, якщо ні – то не варто її засуджувати.

“Маємо розуміти, що діти, які перебувають за кордоном або в іншому регіоні України далеко від свого дому, можуть почуватися самотньо та ізольовано. Тому спільні активності, хоч і в онлайн-форматі, але зі знайомими вчителями, друзями все ж таки можуть підтримати їх”, – додала Інна.

ТРІШКИ ПОРАД БАТЬКАМ

Зі свого боку батьки також мають знати, як організувати навчання дитини вдома на сімейній формі:

• потрібно дотримуватися режиму дня, навіть якщо дитині не треба йти до школи;
• перемикати увагу дитини між різними видами активності, змінювати види діяльності (читання, перегляд відео, виконання проєкту тощо);
• не вчити все за раз – дозувати інформацію, ділити складні теми на маленькі частинки й крок за кроком їх опановувати;
• наголошувати на тому, що це нормально, якщо не всі предмети дитина здасть на відмінно. Набагато важливіше те, що вона почерпне корисного та нового для себе в процесі навчання;
• забезпечити додаткову активність поза навчанням. Якщо дитина цілий день проводить лише вдома, то варто знайти якісь хобі, гуртки, аби вона соціалізувалася і не почувалася самотньо.

Більше рекомендацій щодо психоемоційного стану можна знайти на безоплатній психологічній платформі Resilience.help з навчально-методичними ресурсами, інструментами, статтями з психологічної підтримки освітянам, батькам та шкільним психологам. Також на платформі розміщена інформація про різні тренінги для освітян та шкільних психологів від ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Ірина Троян, “Нова українська школа”