Директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко пояснює стан та перспективи української системи оцінювання освіти.
Основна сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ) 2025 року нещодавно завершилася, і це стало приводом для глибокої дискусії про стан та перспективи української системи оцінювання освіти. У подкасті “Що там з НУШ” на каналі “Нова українська школа” Іванна Коберник та Сергій Горбачов обговорили ці питання з Тетяною Вакуленко, директоркою Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). За її оцінкою, цьогорічне НМТ за шкалою складності у порівнянні з попередніми роками отримало “вісімку”, а 2022 та 2020 роки – “десятку”.
Підсумки та технологічна стійкість
Цього року на НМТ зареєструвалося 312 тисяч вступників, з яких понад 280 тисяч отримали результат. Більше 20 тисяч зареєстрованих учасників проходили оцінювання за кордоном. Тетяна Вакуленко висловила повне задоволення роботою онлайн-платформи для проведення тестування, зазначивши, що скарг на її роботу було мінімально: “Майже не було [зауважень], їх було мінімально враховуючи ту кількість вступників які пройшли фактично оцінювання це дуже і дуже хороший результат”. Були дні, коли на 22 тисячі вступників не надходило жодного нарікання на роботу платформи, завантаження сторінок та відображення завдань.
Однак, війна вносить свої корективи. У разі проблем, спричинених діями УЦОЯО, регіональних центрів або локальних партнерів (наприклад, відсутність світла чи інтернету через обстріли), учасникам пропонується додаткова сесія. Оцінювання не проводиться в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Вступники з цих територій під час реєстрації обирають будь-яке інше місто для проходження тесту.
Контроверсії навколо змісту тесту
Одним із докорів, що лунав, була нібито різна кількість завдань минулих років у різних тестових днях, що створювало нерівні умови. Тетяна Вакуленко це спростувала, зазначивши, що “у межах всіх предметів ми використовуємо до 20% завдань минулих років але в межах предмету ця кількість ця частка є однаковою”. Складність тестових форм також об’єктивно вирівнюється завдяки завданням минулих років, а суб’єктивне сприйняття складності учасниками часто базується на аналізі лише кількох, можливо, найскладніших завдань, а не всієї добірки.
Лунали також зауваження, що завдання НМТ нібито “з під кавиркою” і мають на меті “підловити” дитину. Директорка УЦОЯО заперечила це, пояснивши, що в короткій тестовій формі потрібно мати завдання для розрізнення сильних, середніх та слабких учнів, що вимагає когнітивної складності. Вона наголосила: “до будь-якого тесту потрібно якийсь час готуватися не існує тестів які можна просто скласти от прийшов сів і щось склав”. Важливо уважно читати умови завдань, зокрема слова “не” або “виключення”.
Досвід учасників та підготовка
Представники “Нової української школи” висловили пропозицію вказувати біля кожного завдання його “ціну” (кількість балів) для того, щоб вступники могли краще будувати свою стратегію проходження тесту. Тетяна Вакуленко не підтримала цю ідею, аргументуючи, що “чим більше інформації на екрані тим більше ти маєш думати про те що на екрані замість того щоб зосереджуватися на змісті тестового завдання”. Вона вважає, що стратегію потрібно розробляти завчасно, спираючись на демонстраційні варіанти, які відповідають структурі реального тесту.
Наразі повернення пробного НМТ, яке проводилося б за кошти учасників, не обговорюється через складну безпекову та економічну ситуацію в країні. Натомість, УЦОЯО пропонує безоплатні ресурси: на платформі “Всеукраїнська школа онлайн” викладено багато варіантів тестів минулих років, які можна проходити вдома, організовуючи для себе пробне тестування.
Логістичні та фінансові аспекти
Триває дискусія щодо можливого переходу НМТ на два дні замість одного, щоб зменшити навантаження на вступників, особливо з віддалених регіонів. Однак, директорка УЦОЯО підкреслила, що такі зміни потребують значних логістичних зусиль, а питання фінансової підтримки (оплати проїзду, проживання) учасників, які приїжджають здавати тест, “дуже хороша історія але не в країні яка воює”, адже це вимагає величезних бюджетів та складних механізмів звітності.
Про оцінювання англійської мови та “доведення” складності
Було згадано “експеримент” репетиторки, яка попросила носіїв англійської мови скласти тест НМТ, і вони показали невисокий результат. Тетяна Вакуленко назвала це “прекрасним прикладом для критичного мислення”, розібравши його недоліки: обмежений час (20 хвилин замість години), невелика невизначена вибірка, та фактичні помилки носіїв мови у завданнях з елементарної граматики, які українські підлітки виконали правильно. Вона зауважила, що “більше 20 підлітків саме цю тестову форму виконали з максимальним результатом”.
Можливість додавання аудіювання та говоріння до НМТ з англійської мови, а також відкритих питань розглядається, але має значні виклики:
- Безпекові загрози: Що робити з аудіофрагментом у разі повітряної тривоги?.
- Ресурси: Забезпечення всіх навушниками або колонками у 100+ локаціях за кордоном.
- Час: Додавання нових частин означає скорочення інших, що може збільшити “вагу” кожної помилки.
- Відкриті відповіді: Ризик втрати бланків у воєнних умовах та проблеми з набором тексту на комп’ютері.
Боротьба з недоброчесністю та майбутні інновації
Проблема “зливів” завдань та недоброчесності залишається актуальною. Тетяна Вакуленко зазначила, що навіть у часи ЗНО, коли зошити публікувалися наступного дня, це не заважало розборам завдань з’являтися в інтернеті вже за півгодини після тесту. Розробка тестових завдань – дуже дорогий і складний процес, що вимагає великої кількості авторів.
Щодо використання штучного інтелекту (ШІ) для створення завдань, УЦОЯО поки обережно оптимістичне: “зараз ми так обережно оптимістичні щодо того що деякі завдання наприклад колеги дають штучному інтелекту на перевірку навпаки виконати як учасник”. Однак, для масового оцінювання ШІ ще не готовий, оскільки питання відповідальності за кожне завдання залишається за конкретними людьми. У майбутньому ШІ може стати “третім екзаменатором” для перевірки відкритих відповідей та надавати деталізовані звіти учасникам.
Зараз результати дорослих учасників, які складають НМТ не для вступу (наприклад, для перевірки знань), не впливають на шкалювання, оскільки таблиці переведення балів у шкалу 100-200 затверджуються завчасно. Запропоновано розглянути можливість стягнення плати з учасників, які складають тест багаторазово, але не вступають, проте це вимагає законодавчих змін.
НУШ: оцінювання майбутнього
Найбільш перспективним напрямком є оновлення системи оцінювання у відповідності до концепції Нової української школи (НУШ). УЦОЯО вже пілотує матеріали для Державної підсумкової атестації (ДПА) у четвертому класі, де з’являються нові формати: мовлення, математичні дослідження (приклад – “побудова притулку для тварин”). Для дев’ятого класу пілотування інструментів для ДПА заплановано на наступний рік (2025-2026), а їх демонстрація – у 2027 році. Для 12-го класу (перші випускники НУШ будуть у 2030 році) розробка завдань розпочнеться, коли буде чіткіше бачення профільної школи та її навчальних планів.
Загалом, УЦОЯО бачить значення ДПА та майбутнього оцінювання в отриманні “хорошого зворотного зв’язку учнем чи ученицею і закладом освіти”. У перспективі ШІ допоможе створювати звіти для учнів “людською мовою”, які допоможуть виявити проблеми на ранніх етапах, не дотягуючи їх до випускного класу.
Ідеальний сценарій: оцінювання як частина освіти
На завершення розмови Тетяна Вакуленко поділилася баченням ідеальної системи оцінювання в Україні, підкресливши, що повністю задовольнити всіх неможливо, але ключовим є:
- Система оцінювань на етапах 4-го, 9-го та 12-го класів.
- Чесне проведення оцінювань та надання деталізованих звітів дітям та вчителям, що дозволить “одразу розмітити проблему і не тягтимо її до випуску”.
- Наявність завдань з відкритою формою відповіді та говоріння.
- Зменшення стресу перед іспитами та відсутність цілеспрямованого “натаскування”.
“Оцінювання є її частиною [освіти], не готує до оцінювання бо це вже якийсь хибний концепт… Насправді це сім’я і вони мають жити разом і це має бути частина цієї сім’ї”, – підсумувала Тетяна Вакуленко, акцентуючи на інтеграції оцінювання в освітній процес. Це прагнення до системи, де освіта сама по собі готує до оцінювання, є ключовим для майбутнього української школи.