Авторка описує власний погляд на підходи щодо розв’язання проблемних запитань з оцінювання математики у 5-их кл. НУШ на основі розробок для організації освітнього процесу (НП об”єднані з КТП та орієнтовні зразки ТДР за двома модельними програмами) і пропонує один із можливих способів фіксації результатів навчальних досягнень учнів у класному журналі та свідоцтві досягнень у розрізі груп загальних результатів (ГЗР)
Згідно з нормативними документами заклад освіти може здійснювати оцінювання за розробленими власними підходами і правилами, затвердженими рішенням педагогічної ради з метою забезпечення кожному учневі права на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Для заповнення класного журналу та свідоцтва досягнень школа має визначити правила переведення оцінок результатів навчання семестрового та річного оцінювання за 12-бальною оцінною шкалою.
У Державному стандарті базової середньої освіти ( п.27) зазначено: «У базовій загальній середній освіті передбачено такі види оцінювання:
- поточне та формувальне оцінювання з метою відстеження особистісного розвитку учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
- підсумкове оцінювання, під час якого результати навчання здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними Державним стандартом».
У рекомендаційних матеріалах МОН України зазначено, що оцінювання навчальних досягнень учнів у 5-6 класах НУШ може бути формувальне (поточне формувальне), поточне, підсумкове (тематичне, семестрове й річне).
Спираючись на міжнародний досвід, досвід українських науковців-практиків, варто, як на мене, дослухатися до цієї та інших думок І Старагіної, кандидатки психологічних наук, проектної менеджерки з питань освітнього контенту Команди підтримки реформ при МОН України, експертки курсу «НУШ. Базова середня освіта», викладених у статті «Оцінювання за НУШ: що змінилося та як допомогти вчителю?», зокрема: «Слід зазначити, що використання двох термінів «поточне» і «формувальне» з визначеною тією самою метою для них робить таку подвійну термінологію надлишковою. Говорячи про види оцінювання в НУШ, достатньо використовувати лише терміни формувальне та підсумкове оцінювання» https://osvitoria.media/experience/otsinyuvannya-za-nush-shho-zminylos-ta-yak-dopomogty-vchytelyu/. Але і це та інші проблемні питання залишаються й досі такими, що потребують обговорення і прийняття відповідних рішень педагогічними радами закладів освіти.
У контексті професійних роз’яснень цілком нового підходу до оцінювання в НУШ, що не суперечать чинним інструктивно-методичним документам, а, навпаки, дають можливість отримати підказки для прийняття власних рішень у рамках автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя, продовжуємо публікувати наші розробки щодо практики оцінювання математики у 5-их класах НУШ, що носять, без сумніву, рекомендаційний характер, як і багато інших подібних чи контраверсійних міркувань.
Нагадаю, що у процесі підготовки вчителів до впровадження НУШ у 5-их класах науково-педагогічними та педагогічними працівниками нашого інституту (директор Хобзей П.К.) було проведено цілу низку відповідних супервізійних заходів, зокрема й для вчителів математики, зі змістом яких можна ознайомитися на сайті «Супервізія в НУШ» у рубриці НУШ у 5 класах .
Виокремимо ще раз найголовніші, на нашу думку, вимоги/поради/рекомендації, необхідні педагогам для професійної організації освітнього процесу у 5-их класах НУШ.
Учитель у межах своєї компетенції:
- Використовує відповідні положення Державного стандарту базової освіти у практичній д-ті.
- Бере участь у розробці освітньої програми ЗЗСО, вносить пропозиції у відповідні її розділи.
- Створює або використовує створену іншими фахівцями програму (НП) разом з орієнтовним календарно-тематичним плануванням (КТП) (або окремо два документи) з навчального предмету на основі обраної ним/нею модельної програми освітньої галузі/предмету, що має орієнтувати в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання. Звертає увагу на те, щоб у НП, об’єднаній з КТП, були прописані уміння, що підлягають оцінюванню (Додаток 1 і Додаток 1.1).
- Для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів (ГЗР), визначених у свідоцтві досягнень, вчитель розробляє сам чи використовує авторські тематичні діагностувальні роботи (Додаток 2 і Додаток 2.1).
- Враховує у семестровому оцінюванні результати контролю груп загальних результатів (ГЗР) навчання і фіксує їх та інші складники підсумкового оцінювання у класному журналі за зразком (Додаток 3) з такими роз’ясненнями:
| № з/п | Номери стовпців | Що і як записувати |
|---|---|---|
| 1 | 1-5…. 9 і 17…;10-12…; 20 | Дотримуватися чинних вимог щодо ведення записів у класному журналі. |
| 2 | 6…14 | Зафіксувати оцінку (1-12 балів) шляхом її перенесення з перевіреної вчителькою (вчителем) відповідної ТДР, самостійно виконаної учнем (ученицею) у зазначений день, та оціненої за критеріями, розміщеними у кінці роботи (Таблиця конвертації балів). |
| 3 |
7*;15* |
Зафіксувати фактичну кількість балів, «зароблених» учнем (ученицею) за виконання завдань відповідної групи загальних результатів (ГЗР), шляхом їх перенесення з Таблиці розподілу кількості балів за ГЗР, розміщеної у кінці роботи. Використовуються так звані «сирі» бали в залежності від типу завдання у розрізі ГЗР та закладених у ньому освітніх результатів, які у підсумку переводять у 12-бальну оцінну шкалу.
|
| 4 | 8…16 | Зафіксувати тематичну оцінку на основі виконаної учнем (ученицею) тематичної діагностувальної роботи з урахуванням поступу дитини у процесі здійснення формувального оцінювання, що фіксується у щоденнику спостережень, у часових рамках відповідних тем. |
| 5 | 9…17 | Дотримуватися чинних вимог щодо ведення записів у класному журналі. |
| 6 | 18 | Зафіксувати оцінку (1-12 балів) у розрізі кожної ГЗР шляхом переводу сумарної кількості балів, «зароблених» учнем (ученицею) за виконання завдань відповідних ГЗР упродовж семестру і внесених у класний журнал, дотримуючись такого розподілу: мах число – 12 балів; половина мах числа – 6 балів; число 1 – 1 бал. Далі розподіл оцінок здійснити пропорційно у межах кожного діапазону. Вчитель може цей розподіл зробити самостійно або скористатися Таблицею конвертації балів у розрізі ГЗР, запропонованої розробниками ТДР, що буде опублікована у кінці останньої роботи, виконуваної учнями у 2 семестрі. |
| 7 | 19 | Зафіксувати загальну оцінку за семестр, що виставляється за результатами контролю відповідних груп загальних результатів (ГЗР) із урахуванням тематичного оцінювання. |
| 8 | 20 | Дотримуватися чинних вимог щодо можливості здійснення коригування семестрових та річних оцінок |
| 9 | Річна | Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види дігностувальних (контрольних) робіт, як правило, не проводяться. У свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри. |
Рекомендаціями (за потреби) можуть скористатися керівники педагогічних рад ЗЗСО для прийняття рішень щодо внесення змін/доповнень у відповідні розділи Освітньої програми з огляду на право автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя з метою забезпечення учасникам освітнього процесу рівного доступу до якісної освіти.
Марія Барна, кандидатка педагогічних наук, доцентка,
завідувачка кабінету координації впровадження НУШ
КЗ ЛОР «Львівський ОІППО».