Групова супервізія в дії: досвід реалізації програми «Супервізія: групова підтримка»

Авторки статті-супервізорки КЗ ЛОР «Львівський ОІППО» описують власний досвід проведення групової супервізії в межах реалізації пілотного проєкту «Гроші ходять за вчителем», який можна осмислити, перейняти й використати в подальшій роботі.

З 30 жовтня по 14 листопада 2026 року відбулася групова супервізія для шести педагогічних працівників, зареєстрованих на платформі «Вектор», які обрали програму «Супервізія: групова підтримка» в межах практичної реалізації державної політики «Гроші ходять за вчителем».

Супервізійний цикл загальним обсягом 18 академічних годин охоплював підготовчий, основний і заключний етапи та був спрямований на виявлення професійних потреб, труднощів і ресурсів педагогів, надання професійної підтримки, консультування та пошук шляхів подолання актуальних викликів педагогічної діяльності.

 

Від індивідуального запиту — до групового осмислення

Важливим завданням підготовчого етапу стало формулювання індивідуальних супервізійних запитів. Методичним орієнтиром для учасників слугував практичний інструмент — «Банк орієнтовних супервізійних запитів», розроблений Марією Барною та Оксаною Дільною. Він охоплює п’ять ключових трудових функцій професійного стандарту вчителя та допоміг супервізантам визначити питання, які справді потребували професійного осмислення й підтримки.

 

«Шість кроків»: структура, що допомагає знайти рішення

Центральним елементом основного етапу стали два супервізійні кола, організовані за алгоритмом «Шість кроків». Особливістю роботи було те, що кожне коло об’єднувало трьох супервізантів, що дало змогу приділити достатньо уваги кожному індивідуальному запиту.

У процесі роботи супервізорка фасилітувала групову взаємодію, стежила за дотриманням часових рамок і послідовності етапів. Дві колеги-супервізорки долучалися до сесій у ролі експерток, забезпечуючи додаткову професійну перспективу та підтримку.

Алгоритм опрацювання кожного запиту передбачав:

  • вступ, узгодження правил і часових рамок;
  • представлення супервізійного запиту;
  • уточнювальні запитання;
  • групове осмислення запиту та рефлексію;
  • зворотний зв’язок від супервізанта;
  • визначення наступних кроків і можливих дій.

Саме така послідовність допомагала перейти від спонтанного обміну думками й порадами до структурованої професійної рефлексії, у центрі якої залишалися сам педагог, його професійна діяльність і можливості особистого вибору.

 

Про що говорили? Актуальні виклики сучасного педагога

Супервізійні запити шести педагогічних працівників із п’яти регіонів України відображали різноманітні, але надзвичайно актуальні питання щоденної педагогічної практики, зокрема:

Інклюзивне та психологічно безпечне освітнє середовище: як реагувати на випадки знецінення учнями успіхів однокласників з особливими освітніми потребами?

Навчальна мотивація: як знаходити дієві способи подолання апатії та низької зацікавленості учнів у навчанні?

Партнерська взаємодія з батьками: як діяти в ситуаціях відкритої незгоди окремих батьків із професійними рішеннями вчителя та захищати його професійну гідність?

Справедливе оцінювання: як налагоджувати конструктивний діалог із батьками щодо прозорості й справедливості оцінювання результатів навчання відповідно до підходів НУШ?

Дидактичне проєктування уроку: як оптимізувати структуру сучасного уроку, узгоджувати навчальні завдання та етапи роботи зі SMART-цілями й очікуваними результатами навчання?

За кожним із цих питань — реальна професійна ситуація, відповідальність педагога та потреба знайти рішення, яке можна застосувати у власній практиці.

 

Від рефлексії — до професійної дії

Важливою особливістю групової супервізії стало дотримання принципу: не давати готових рецептів, а допомагати супервізанту глибше осмислити власну ситуацію, побачити її з різних перспектив, визначити доступні ресурси та самостійно сформулювати наступні кроки.

Після першого супервізійного кола учасники мали можливість осмислити його результати, а на заключному етапі — співвіднести заплановані й досягнуті результати циклу, здійснити рефлексію власної професійної діяльності та надати зворотний зв’язок.

За результатами проходження супервізії учасники удосконалили компетентності, передбачені професійними стандартами вчителя та керівника закладу загальної середньої освіти, і досягли очікуваних результатів, визначених програмою.

 

Супервізія — це більше, ніж професійна консультація

Досвід реалізації програми «Супервізія: групова підтримка» ще раз підтверджує: групова супервізія створює простір, у якому педагог може зупинитися серед щоденних професійних турбот, уважно подивитися на власну практику, почути колег, переосмислити звичні підходи й віднайти нові можливості для професійного зростання.

Її цінність — не в універсальних відповідях на складні запитання, а в можливості разом шукати власні, обґрунтовані рішення.

Щиро дякуємо всім учасникам за довіру, відкритість, активність і готовність до професійного діалогу! Продовжуймо разом створювати культуру професійної підтримки, у якій кожен педагог має можливість бути почутим, отримати підтримку та відчути силу професійної спільноти.

 

Марія БАРНА, доцентка кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка педагогічних наук, доцентка

Христина ЧУШАК, доцентка кафедри освітньої політики
КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка політичних наук

                                         Оксана ДІЛЬНА , доцентка кафедри гуманітарної освіти,

КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти»,
кандидатка філологічних наук. 

 

Переглядів - 48