У статті робиться наголос на тому, що ведення класного журналу у початкових класах НУШ вимагає від педагога не лише знання нормативних вимог, але й розуміння філософії формувального оцінювання. Головне – не просто зафіксувати факт, а й підтримати дитину у її навчальному розвитку.
Початкова школа в межах Нової української школи (НУШ) має власні підходи до оформлення класного журналу, які суттєво відрізняються від традиційних практик у середній та старшій школі. Це пов’язано з віковими особливостями учнів, реформою оцінювання та акцентом на формувальне навчання.
Нагадаємо, як раніше писало медіа НУШ, до 1 жовтня всі заклади освіти мають перейти на електронну форму звітності. Детальніше про читайте у нашій публікації роз’яснення МОН. Сьогодні ми розглянемо нормативну базу, яку варто враховувати педагогам під час заповнення журналу в 1–4 класах.
Нормативні документи щодо ведення класних журналів у початковій школі
| Документ (назва) | № дата, посилання | Що встановлює / ключові положення | Релевантність для 2025/2026 (коротко) |
|---|---|---|---|
| Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу (перші НУШ-рекомендації) | Наказ МОН № 1362 від 07.12.2018 | Затверджує базову структуру журналу для початкової школи (алфавітний список, розподіл сторінок між предметами, оформлення записів, вимоги до тем і дат). | Базова шаблонна структура журналу; від неї відштовхуються всі подальші зміни. |
| Оновлені методичні рекомендації — перегляд та нова редакція | Наказ МОН № 1096 від 02.09.2020 | Вніс зміни/оновлення до рекомендацій 2018 р.; деталізував вимоги щодо фіксації фактичного виконання програм у класному журналі, уточнив правила заповнення для НУШ. | Основний норматив по веденню журналу для 1–4 класів; основа формальних правил на 2025/26. |
| Методичні рекомендації з оцінювання для 1–4 класів | Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 | Затверджує систему оцінювання (формувальне, рівневе введення в 3–4 класах), порядок фіксації результатів, рекомендації для вчителя щодо описового оцінювання. | Визначає: як і що вносити в журнал щодо оцінювання; ключовий документ для коректного відображення результатів у журналі. |
| Лист МОН — інструктивно-
методичні рекомендації 2022/2023 |
Лист МОН № 1/9530-22 від 19.08.2022 (додаток 2 — “Початкова освіта”) | Методичні рекомендації до навчального року; містить роз’яснення щодо організації освітнього процесу, фіксації результатів, поради щодо дистанційних/гнучких форм. | Підтверджує застосування оновлених підходів у конкретних умовах 2022/23; джерело практичних прикладів для журналу. |
| Інструктивно-методичні рекомендації 2024/2025 (додаток — початкова освіта) | Лист МОН № 1.1/15776-24 від 30.08.2024 | Оновлені методичні вказівки для 2024/25: уточнення фіксації тем, форм роботи, врахування контекстів (воєнний стан, дистанційні форми), підказки для інтегрованих курсів. | Безпосередньо формує вимоги до записів про форми занять і реалізацію програм у журналі для 2024/25 — важливо для підготовки шаблонів на 2025/26. |
| Інструктивно-методичні рекомендації 2025/2026 | Лист МОН № 1/16828-25 від 13.08.2025 | Оновлені інструкції та рекомендації для початку 2025/26: рекомендації щодо реалізації держстандартів, фіксації програм, врахування безпечних/адаптивних умов; методичні підказки для початкової школи. | Головний оперативний документ до початку 2025/26: вказує, які записи обов’язково фіксувати у журналі на старті року (форми занять, адаптації, психологічна підтримка тощо). |
| Інструкція з ведення ділової документації у ЗЗСО в електронній формі | Наказ МОН № 707 від 08.08.2022 | Визначає електронні документи для шкіл, регламентує вимоги до ЕКЖ: формат вивантаження/експорту, вимоги до мови записів, електронний підпис керівника після завершення року, зберігання/доступ. | Нормативно підсилює статус ЕКЖ як документу ділової документації — обов’язок школи мати положення про ЕКЖ; критично для переходу на електронні журнали у 2024–2026. |
| АІКОМ — центральна база, перелік підключених ОІС (інфраструктура для ЕКЖ) | Портал АІКОМ / сайт (постійна) | Технічна/інституційна інформація про підключення електронних журналів і систем до державної бази; перелік сумісних ОІС (в т.ч. “Мрія”) | Практичний інструмент для вибору ОІС — підключені системи мають переваги сумісності та експорту даних у формат, що вимагає МОН |
Електронні журнали у початковій школі: що варто врахувати
Якщо нормативні документи 2018–2025 років стосувалися насамперед структури та правил ведення паперових класних журналів, то наступним кроком стало поступове впровадження електронних рішень. Перехід до е-журналів вимагав оновлення законодавчої бази: Міністерство освіти і науки України закріпило можливість ведення ділової документації у цифровому форматі, визначило технічні стандарти, інтеграцію з державною системою АІКОМ та порядок зберігання і захисту даних. Таким чином, поряд із традиційними методичними рекомендаціями з’явився окремий пласт нормативів, що регламентують електронний класний журнал як офіційний документ закладу освіти
Одним із ключових кроків у переході шкіл до цифрової документації став наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 “Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі”.
Цим документом уперше на офіційному рівні було визначено:
- електронна форма класного журналу та іншої ділової документації прирівнюється до паперової;
- у школі обов’язково має бути затверджене Положення про електронний класний журнал (ЕКЖ), яке визначає правила його використання;
- встановлюються вимоги до мови записів (державна українська мова);
- визначається порядок експорту та зберігання даних, а також накладення електронного підпису керівником школи після завершення навчального року;
- заклади зобов’язані забезпечити належний захист персональних даних учнів і працівників.
Даний наказ не лише унормовує електронний класний журнал як офіційний документ, а й закладає основу для широкого впровадження цифрових рішень у діловодстві закладів освіти. Він став відправною точкою для переходу до повноцінного використання електронних систем, що згодом були інтегровані з державною платформою АІКОМ.
Оцінювання: від слів до рівнів
Оцінювально-аналітичну діяльність вчителі здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Ці рекомендації затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.
Крім того, оприлюднені поради щодо оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти та їх фіксація на носіях зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу, запропонованих у додатку 2 листа МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22 (с. 13-26).
Звертаємо увагу на прикінцеві положення рекомендацій: “Ці методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України “Про освіту” щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких ключових вимог до неї:
- система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив;
- постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
- система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями.
Зазначені позиції означають, що пропоновані в обох документах (наказ
МОН від 13.07.2021 №813; лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22) пропозиції щодо видів, кількості діагностувальних робіт, способів фіксації результатів перевірки є орієнтовними і з ініціативи вчителя, методичного об’єднання можуть бути зміненими, що має бути затвердженим на засіданні педради. Прояв педагогічним працівником у професійній діяльності ініціативності та використання академічної свободи відповідає положенням статті 54 Закону України “Про освіту” та дозволяє побудувати освітній процес з урахуванням особливостей учнів класу/закладу освіти, методичної системи, яку використовує педагогічний працівник.
Поточне оцінювання
У 1–2 класах оцінювання здійснюється без використання балів. Замість цього застосовується вербальне або формувальне оцінювання — вчитель описує навчальні досягнення учня, дає коментарі щодо прогресу, мотивації, труднощів. Такий підхід спрямований на підтримку дитини, а не на порівняння з іншими.
Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати:
вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Також пропонуємо врахувати, що оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.
У 3–4 класах запроваджується рівнева система оцінювання, яка передбачає чотири рівні:
- П — початковий
- С — середній
- Д — достатній
- В — високий
Під час проведення підсумкового (тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.
Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).
Наскрізні уміння позначаються словами: “має значні успіхи”, “демонструє помітний прогрес”, “досягає результату за допомогою дорослих”, “потребує значної уваги і допомоги”. Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.
Підсумкове оцінювання
З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв’язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання.
Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі виявлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.
Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням
індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.
Пропонуємо зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах – додаток 4).
На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу пропонуємо записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.
У кожній колонці пропонуємо фіксувати стан сформованості обов’язкових результатів навчання (Сформовано – V; ще формується — нічого не записувати).
Особливості оформлення записів
- Дата проведення уроку записується у форматі дробу: день/місяць (наприклад, 04/09).
- Теми уроків зазначаються у називному відмінку: “письмо”, “читання”, “практична робота”, а не “за письмом” чи “за практичну роботу”.
- Для інтегрованого курсу “Я досліджую світ” допускається запис теми дня, що охоплює кілька навчальних активностей, замість окремих тем для кожного уроку.
Якщо в 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає результат навчання.
У частині класного журналу “Зведений облік навчальних досягнень учнів” рекомендуємо записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.
Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України “Про освіту” наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.
Інструменти для формування записів
У початковій школі важливу роль відіграють додаткові засоби фіксації навчального процесу, які допомагають вчителю формувати об’єктивні підсумкові записи:
- Портфоліо учня — збірка робіт, проєктів, спостережень, яка демонструє індивідуальний прогрес.
- Зошит спостережень — внутрішній документ педагога, де фіксуються щоденні результати, поведінка, участь у діяльностях.
Домашнє завдання: гнучкість і творчість
Під час вибору завдання для самопідготовки, при визначенні його обсягу необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання завдань для самопідготовки з різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за № 1111/35394), якими визначено, що “тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3–5 класах.
Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки в позанавчальний час” (пункт 6 розділу V). Водночас, за потреби, з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і потреб учням й ученицям 2-х класів радимо пропонувати індивідуальні завдання за вибором. Саме завдання має бути дозованим, аргументовано значущим для дитини, з чіткою знайомою інструкцією, що передбачає відтворення/ застосування відомих способів дій.
Сумарні витрати часу на виконання завдань для самопідготовки учнями 2 класів не повинні перевищувати 45 хвилин на добу.
Поряд із дидактичною доцільністю завдання для самопідготовки мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них упевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність. З метою підготовки матеріалів для навчальних проєктів варіантами завдань для самопідготовки може бути ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування результатів, інтерв’ювання батьків/друзів тощо.
Пропонуємо уточнювати дітям термін виконання завдання для самопідготовки (до наступного уроку; через тиждень/два тижні), який для кожного може бути гнучким.
Враховуючи вікові особливості учнів, максимальним терміном виконання завдання для самопідготовки може бути два тижні. Як правило, такий термін надається для підготовки до позакласного читання, представлення групового навчального проєкту тощо. Завдання для самопідготовки можуть передбачати роботу з електронними освітніми ресурсами, які є в арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Такі завдання мають відповідати програмовій темі, що опрацьовується. Також має бути відпрацьована техніка роботи з подібними навчальними матеріалами в умовах класного навчання – Лист МОН № 1.1/15776-24 від 30.08.2024 .
Ці інструменти не є частиною журналу, але слугують основою для обґрунтованого оцінювання та формування записів у класному журналі.
Ведення класного журналу в 1–4 класах НУШ вимагає від педагога не лише знання нормативних вимог, а й розуміння філософії формувального оцінювання. Головне – не просто зафіксувати факт, а підтримати дитину в її навчальному розвитку. Гнучкість, уважність до деталей і системність – ось три ключові принципи, які допоможуть зробити журнал не формальністю, а інструментом якісної педагогіки.