Про це розповідає психологиня, бізнес-тренерка, авторка онлайн-курсу “Емоційна зрілість” Наталія Солянікова на тренінгу для вчителів від ГО “Смарт освіта” (за підтримки МФ “Відродження”)
Складність розв’язання конфліктів пов’язана з тим, що люди обирають неправильні стратегії. Тож як обирати правильні й не заводити ситуації в глухий кут?
Про це розповіла психологиня, бізнес-тренерка, авторка онлайн-курсу “Емоційна зрілість” Наталія Солянікова на тренінгу для вчителів від ГО “Смарт освіта” (за підтримки МФ “Відродження”)
“Нова українська школа” публікує короткий виклад виступу.
ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ
Термін “емоційний інтелект” (ЕІ) у 90-х роках 20 століття запропонували вчені Єльського університету Пітер Саловей та Джон Майєр.
ЕІ – це група навичок: самосвідомість, саморегуляція, емпатія та управління взаєминами.
Самосвідомість – це вміння розуміти, що я зараз відчуваю, яка в мене зараз емоція, яка реакція тіла на ту чи іншу емоцію. Приклад: якщо до горла підступає комок – це може бути образа на когось або щось.
Важливо розуміти зв’язок між емоцією й реакцією тіла.
Немає поганих / хороших, правильних / неправильних емоцій. Варто навчитися відрізняти емоції й ідентифікувати їх. Окрім того, емоціями неможливо управляти, оскільки це фізіологічний процес. Проте людина може керувати своїми реакціями.
Саморегуляція – це інтелектуальна робота з емоціями, усвідомлений вибір, які слова сказати, до якої поведінки вдатися, що подумати з певного приводу.
Емпатія (грец. empathia – співпереживання) – це осягнення емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей. Це шанобливе розуміння, що відчувають інші люди.
Часто замість того, щоби пропонувати емпатію, ми маємо сильне бажання дати пораду або заспокоїти, пояснити власну позицію або почуття. А натомість, як зазначав психолог Маршал Розенберг: “Емпатія закликає нас очистити свій розум і слухати інших усім нашим єством”.
Проте насамперед має бути самоемпатія – розуміння себе. Тільки так людина матиме ресурс, щоби емпатійно ставитися до інших людей.
УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМИНАМИ
Як комунікувати з людьми так, щоби потреби кожного були задоволені?
У цьому допомагає ненасильницька комунікація. Вона базується на емпатії.
Ненасильницьке спілкування (ННС, або спілкування співпереживання чи спілкування співпраці) – це метод комунікації, розроблений Маршалом Розенбергом на початку 1960-х років. Саме тоді він сформулював чотири правила спілкування без агресії, опираючись на гуманістичну філософію Махатми Ганді й на дослідження американського психолога Карла Роджерса, засновника методу клієнт-центрованої психотерапії.
ННС допомагає по-новому виражати себе, створити душевний зв’язок з іншими людьми, вчить цінувати почуття й потреби, як свої, так і оточення, та давати одне одному якісний зворотний зв’язок.
Мета емоційно зрілого ННС – створювати й підтримувати таку якість стосунків, за якої потреби кожного задоволені. Ця модель спілкування може бути використана для розв’язання будь-яких проблем: конфлікти в школі, на роботі, у родинному колі, політичні переговори.
У конфлікті завжди є дві сторони. Конфлікт виникає не тільки в точці зіткнення інтересів і потреб, а через те, що люди – не гнучкі у своїх стратегіях вирішення конфліктів.
Ненасильницьке спілкування складається з 4-х компонентів: спостереження без суджень і оцінок, ваші почуття та потреби, почуття та потреби інших (припущення), прохання.
- Спостереження без оцінок і суджень через факти. Намагайтеся спостерігати нейтрально, без оцінювання.
- Почуття. Важливо розуміти і враховувати почуття – як власні, так і оточення.
- Потреби. За кожною емоцією йде певна інформація про потреби. Саме в потребах криються джерело та причини почуттів. Коли потреби не задовольняються, виникає дискомфорт. Почуття є результатом незадоволених потреб.
Коли мої потреби задоволені, я відчуваю: радість, наповненість, захоплення, бадьорість, задоволення, насолоду, цікавість, ентузіазм, піднесення, вдячність, щастя, надію.
Коли мої потреби не задоволені, я відчуваю: сум, біль, розчарування, роздратованість, напруження, відчай, самотність, стурбованість, тривогу, збентеження, страх, безпорадність, безнадію, образу.
Кожна критика – це вираження незадоволеної потреби. Якщо людина починає вас критикувати, то в неї теж є певна незадоволена потреба.
- Прохання (звернення) не є вимогою.
Якщо людина буде думати виключно про свої почуття та потреби, у комунікації буде агресивний посил. Якщо ж думатиме лише про почуття й потреби інших, то буде накопичуватися пасивна агресія. Людина триматиме всі емоції в собі.
Алгоритм ННС: ваші почуття (я відчуваю), факт (коли…), потреба (для мене важливо), потреби та почуття іншої людини, прохання або ефективний план дій:
- Я злюсь…
- … коли речі не на своїх місцях…
- ….тому що для мене важливий порядок у домі, що мою працю поважають.
- Я розумію, що для тебе важливий комфорт та твій особистий простір, і тобі важливо підтримувати той порядок речей, який зараз є. Я поважаю твій вибір.
- Чи можеш ти прибирати свої речі один раз на тиждень, коли тобі зручно?
Коли ми просимо, то маємо бути готовими отримати відмову. Варто пам’ятати про мету комунікації – домовитися, бути гнучкими в наших стратегіях.
Практика роботи з конфліктом у групах (20 хвилин):
Намір: знайти рішення конфліктної ситуації, яке задовольнить обидві сторони.
- Згадайте конфліктну ситуацію, коли людина, взаємини з якою для вас важливі, сказала або зробила те, що вам не сподобалось.
- Розберіть конфліктну ситуацію, використовуючи 4 компоненти ННС: спостереження без суджень і оцінок, ваші почуття та потреби, почуття та потреби інших (припущення), прохання / ефективний план дій для збереження і / або покращення взаємин.
Якщо ми хочемо мати хороші стосунки з другою стороною, ми постійно маємо вести діалог, коли мої й потреби іншої людини враховуються. Постійний діалог у такому ключі призведе до змін.
ВПРАВИ
- Техніка, яку можна використовувати, коли відчуваєте втому або тривогу – практика дихання:
Вдихаємо повітря ротом, робимо затримку й видихаємо. Видих має бути трішки довший за вдих.
- Колесо емоцій (Роберт Плутчік)
Американський психолог визначив вісім основних емоцій: гнів, страх, сум, радість, відраза, подив, очікування, довіра. В основі його концепції – розуміння емоцій як еволюційних механізмів, які мають забезпечити кращу адаптацію до зовнішніх умов і ефективне виживання. Роберт Плутчік зобразив емоції у формі кола з вісьмома овалами. Ця схема дає можливість проаналізувати свої почуття, зрозуміти їх і скоригувати.
- Вправа, щоби зменшити тривожність і налаштуватися на концентрування уваги:
Простукуємо тіло: розтираємо дві долоні, встаємо і простукуємо все тіло, починаючи з голови до низу, потім – з ніг до голови й тоді струсити руки.
Порада: книжка “Ненасильницьке спілкування. Мова життя”, Маршал Розенберг.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”