Інтеграція навчальних предметів сприяє розвитку світогляду учнів і налагоджує співпрацю між учителями
У XXI столітті предмети не можуть вивчатися відірвано від реальності, а шкільний урок – існувати сам собою. Тож на допомогу педагогам та учням приходить інтегроване навчання – світова практика, залучена до освітнього процесу завдяки реформі «Нова українська школа».
Про інтеграцію, її принципи та виклики розкажуть журналісти Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».
Інтегроване навчання ґрунтується на комплексному підході. Межі між предметами стираються, а навчальний процес стає частиною загальної картини світу. Учителі заохочують учнів шукати зв’язок між дисциплінами, опиратися на вже набуті знання і навички з різних сфер. Це, у свою чергу, навчає їх критично мислити, краще розуміти, засвоювати та застосовувати загальні поняття, толерантно ставитися до різних цінностей і поглядів, бути здатними приймати рішення, оцінювати інформацію та виконувати нові завдання.
Державний стандарт початкової освіти визначає міжпредметну компетентність, тобто «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей».
Професорка Університету Вейна (США) Джулія Томпсон Кляйн знайшла перші історичні згадки про інтеграцію у вивченні принципів психології, датовані 1855 роком. Тему інтегрованого навчання також порушували тогочасні американські педагоги, обговорюючи роль шкіл у соціальному житті країни.
«Освітня інтеграція – це інтеграція в життя», – переконана Катерина Молодик, вчителька української мови і літератури Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради, переможниця конкурсу «Учитель року – 2021».
«Так звані гібридні форми навчання – змішане навчання, інтегровані уроки – виявилися надзвичайно актуальними та дієвими в освіті. Поєднання вже знайомого і чогось нового чи навіть абсолютно різних між собою предметів дає змогу побачити учню точки перетину, втілити теоретичне у практичному, поєднати те, що в житті й так поєднане», – каже вчителька.
Ідея та можливості для реалізації
У початковій школі інтеграцію між предметами можна реалізувати з допомогою адаптації та поєднання навчальних курсів, створення навчальних проєктів, презентацій, організації тематичних днів, тижнів чи навіть місяців. Отже, в учня формується комплексне бачення предмета та його завдань, він вчиться шукати підходи до їх розв’язання, але не окремо, а в розрізі реального життя.
Саме завдяки інтегрованому навчанню учні починають розуміти актуальність кожного предмета, вважають педагоги початкової школи Ралстона, що в Колорадо, США. На їхню думку, в організації інтегрованих уроків відіграють роль відкритість та увага вчителя до потреб учнів, його здатність структурувати урок за темами, цікавими для школярів.
Дійсно, на практиці реалізація інтегрованого вивчення предметів розширюється завдяки фантазії залучених педагогів та учнів. І процес викладання може бути дуже захопливим, наближеним до життя поза школою.
«На своїх уроках важливий акцент я роблю саме на цілісному, органічному поєднанні знань учнів про якесь явище чи процес, орієнтуючись на їхні попередні знання з інших предметів чи напрямів», – зазначає Катерина Молодик.
На її переконання, неможливо говорити про українську мову без контексту того, про що говорять українською, а це й політика (громадянська освіта), й екологія (біологія, хімія), особистий розвиток (література), патріотизм (історія), мистецтво, медіа.
«Тому в ліцеї ми проводимо як комплексні інтегровані уроки, так і окремі вправи, прийоми інтеграції різних галузей знань на класичних уроках української мови. Одна з останніх таких колаборацій – це співпраця вчителів історії та української мови, яка втілилась у вигляді спілкування у львівській кав’ярні початку ХХ століття. Ми досліджували тематику, яку обговорювали жителі Львова того часу, якою лексикою вони послуговувалися, разом з учнями аналізували ці елементи», – ділиться досвідом учителька.
Педагоги й учні Черкаського гуманітарно-правового ліцею також поєднують англійську і українську – опрацьовують ознаки мови ненависті, фейків у світових та українських ЗМІ, створюють постери, залучаючи вчителів мистецтва або інформатики (якщо зображення віртуальне), де підсумовують застереження щодо хейтспічу чи маніпуляцій.
Компетентності НУШ: до чого тут інтеграція?
Розвиток компетентностей для життя – одна з ключових цілей Нової української школи. Державний стандарт початкової освіти визначає 11 ключових компетентностей:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- культурна компетентність;
- підприємливість і фінансова грамотність.
Серед переваг інтегрованого навчання фахівці називають розвиток так званих м’яких навичок, удосконалення теоретичних знань, розширення перспектив і можливостей для працевлаштування, краще розуміння глобального контексту та викликів у конкретній галузі, а ще – обізнаність щодо нетворкінгу та культури на робочому місці загалом.
Випускниця Бучанської української гімназії Київської області Олександра Статкевич нині працює проєктною менеджеркою. Вона поділилася власним досвідом інтегрованого навчання.
«Пам’ятаю, на уроці української мови ми знімали фільм, монтували його, працювали командою – це було завдання на зв’язне висловлювання власної думки. Різні творчі завдання виконували й на уроках зарубіжної літератури. Так, втілюючи свою ідею, ти розумієш, що крім, власне, самої ідеї, в тебе має бути ще й план її реалізації. Тож, думаю, цей досвід знадобився мені вже в житті», – каже Олександра.
Тепер у гімназії навчається її донька Наталя.
«Інтегроване навчання є на кількох уроках: зарубіжної та української літератури, іноземної мови. Це можуть бути тематичні презентації або фільм, які учні готують разом. Залучення до навчання одразу стає вищим. Якщо дитина просто вивчає суху теорію, то не розуміє, для чого це робить. А коли вона працює над проєктами, то краще розуміє, яким чином ці знання можуть знадобитися їй у житті», – переконана мама.
Наприклад, на уроках англійської мови Наталя з однокласниками вивчає тему сталого виробництва: вони досліджують, як таке виробництво впливає на дітей в інших країнах, які працюють за копійки.
«Діти відразу відчувають емоційне залучення, на уроці вони «створюють» компанію, яка працює на засадах справедливої торгівлі, вирішують, як вона буде розвиватися в умовах тієї чи іншої країни (тобто здобувають ще й певні знання з економіки). Я бачу, що їм дуже цікаво», – розповідає Олександра Статкевич.
Взаємодія учнів і вчителів
Інтегроване навчання – це, певною мірою, виклик для педагогів, адже тоді вони самі мають мислити інтегровано, бути не лише вчителями, але й дослідниками, науковими керівниками, менеджерами чи навіть фасилітаторами, вчитися викладати предмет по-новому, шукати цікаві форми подання матеріалу, дослухатися до потреб учнів.
Так, без сумніву, цікаво може бути не лише дітям, а й педагогам. Моделюючи співпрацю, поєднуючи різні дисципліни, вчителі не лише створюють новий навчальний сенс, шукають нові, нестандартні форми подання матеріалу, але й покращують власну взаємодію та професійну атмосферу навчального закладу.
«Інтеграція не тільки сприяє розвитку світогляду, критичного мислення учнів, але й налагоджує спілкування, співпрацю та взаємодію між вчителями. Предметні кафедри навчального закладу не повинні існувати окремо: філологи мають комунікувати з фізиками, створюючи уроки про давні міфи та особливості небесних світил. Учителі іноземної мови чудово можуть працювати з учителями математики, вигадуючи урок-екскурсію сучасною біржею та порахувавши, скільки відсотків можна отримати від потенційних вкладів. А на уроках української літератури можна спростовувати фейки про Тараса Шевченка чи створювати акаунти відомих письменників у соціальних мережах, дотримуючись правил кібербезпеки», — вважає вчителька української мови і літератури Катерина Молодик.
Переваги інтеграції: навчання як частина життя
Перевагам інтегрованого навчання та викладання присвячено чимало досліджень і книжок. Українська дослідниця Соломія Ілляш дійшла висновку, що втілення такого підходу в навчальній практиці створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості дитини та вчителя. Саме інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання молодших школярів.
Крім того, інтегровані уроки посилюють мотивацію до навчання, формують в учнів дослідницький інтерес, цілісну картину світу, розвивають мовлення, вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки, а отже, сприяють формуванню всебічно розвиненої, гармонійної та інтелектуальної особистості.
Інтеграція не має обмежуватися початковою школою: це чудова база для подальшого навчання: і шкільного, і професійного. А метою інтегрованого навчання може бути покращення здатності учнів розуміти своє ставлення до навколишнього світу з різних точок зору.
«Інтегрований підхід дуже важливий, адже наше життя має різні площини, і нам потрібно вміти поєднувати різноманітні навички та знання. Відтак його перевага полягає в тому, що учні нарешті бачать можливості для втілення своїх теоретичних знань на практиці. Вони не розгублені, не мислять шаблонно, вони готові до життя», – резюмує Катерина Молодик.
Ярослава Кобинець, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»