Про результати робочої зустрічі тренерів-педагогів з педагогічними працівниками кабінету координації впровадження НУШ і моніторингу (І.Костюк, О.Якимик) та кафедри педагогіки ЛОІППО (О.Банах, О.Волощенко та О. Козак) за участю директора інституту П. Хобзея, що відбулася 13 травня 2021 р., розповідає Марія Барна.
У публікації представлено аналіз опитування учасників наради з теми “Взаємозв’язок між очікуваннями вчителів початкових класів щодо професійного навчання та його результативністю”.
Павло Кузьмович Хобзей у своєму виступі подякував присутнім тренерам-педагогам за роботу з впровадження НУШ у м.Львові та в області і окреслив модель подальшої командної роботи в закладах освіти у партнерстві з адміністрацією, керівниками шкільних методичних об”єднань, регіональними супервізорами, спеціалістами освітянських органів ТГ/ЦПР, які здійснюють методичний супровід початкової освіти, сертифікованими вчителями, працівниками відповідних підрозділів інституту.
Учасники робочої зустрічі взяли участь у двох опитуваннях/анкетуваннях, за результатами якого можна буде конкретизувати робочі програми з подальшого навчання усіх партнерів-лідерів змін, які є/будуть активними промоутерами розбудови НУШ.
Вашій увазі пропонується аналітика анкетування з теми “Взаємозв’язок між очікуваннями вчителів початкових класів щодо професійного навчання та його результативністю” (за сторінками сайту “Супервізія в НУШ – Барна М – ЛОІППО” ).
Анкета передбачає розділ загальної інформації у контексті сертифікації (запитання і рис. 1-9 та 24-27); відомості про провайдерів, освітніми послугами з підвищення кваліфікації яких скористалися педагоги-тренери, форми навчання та форми проведення навчальних занять у обраного пріоритетного провайдера (запитання і рис. 10-14); опитування щодо тем/запитань з педагогіки/дидактики та психології у контексті сертифікації, які б педагоги хотіли прослухати/прослухали/опрацьовували самостійно (запитання і рис.15-20); питання про володіння/розвиток загальних і професійних компетентностей, передбачених профстандартом вчителя початкових класів, вчителя закладу загальної середньої освіти, завдяки професійному навчанню у обраного пріоритетного провайдера та самоосвіті (запитання і рис. 21-23).
В опитуванні взяли участь 27 педагогів-тренерів з 20 ТГ Львівщини (рис.3) , присутніх 13 травня на плановій робочій зустрічі з питань моделювання подальшої командної роботи для розбудови НУШ у початкових класах. Найменше представництво педагогів-тренерів було із закладів середньої освіти м.Львова (рис.4).
96,3% опитаних користуються освітніми послугами ЛОІППО, 18,5% – національного університету «Львівська політехніка» (рис.10). Серед віртуальних провайдерів учасники опитування назвали ЕдЕра, Всеосвіта, Прометеус, Едкемп (рис. 11).
Пріоритетним провайдером освітніх послуг з підвищення кваліфікації всі 27 опитаних педагогів-тренерів назвали Львівський ОІППО (рис.12).
Переважаючими формами навчання у обраного пріоритетного провайдера вказані очна та дистанційна (77,8 %) (рис.13).
Рис.14 відображає палітру форм проведення навчальних занять, що переважали у процесі професійного навчання у ЛОІППО.
Найбільш проблемними темами для першочергового вивчення у контексті сертифікації опитані назвали «Педагогічна діагностика/оцінювання» (92,6 %) та «Сучасні технології навчання» (63%) (рис. 15).
Рис.16 відображає розподіл тем у контексті сертифікації, які були передбачені програмами підвищення кваліфікації і які прослухали педагоги у пріоритетного провайдера освітніх послуг. З одного боку, можна вважати позитивним, що викладачі передбачили всі необхідні теми для опрацювання зі слухачами, а з іншого – не цілком враховуються запити вчителів.
В силу певного дисбалансу між потребами і фактичним змістом навчальних занять, опитані самостійно опановували теми «Педагогічна діагностика/оцінювання» та «Сучасні технології навчання» (рис.17).
Проведення міжкафедральних консультацій та прийняття відповідних рішень заслуговує аналіз розподілу відповідей на запитання /рис. 18-20.
Про майже однаковий вплив пріоритетного та віртуальних провайдерів й самоосвіти на формування загальних та професійних компетентностей педагогів, передбачених профстандартом вчителя початкових класів, вчителя закладу загальної середньої освіти, засвідчує розподіл відповідей опитаних (рис.21-23).
З опитаних лише 14,8% проходили сертифікацію-2019,2020 (рис.24)
Сертифікацію – 2021, 2022 планують пройти 30,4 % (рис.26).
Про те, наскільки справдились очікування опитаних педагогів-тренерів щодо результативності професійного навчання на базі пріоритетного провайдера освітніх послуг з підвищення кваліфікації, засвідчує розподіл відповідей (рис.27).
Отже, аналітика відповідей опитаних педагогів-тренерів вказує, в цілому, на позитивний взаємозв’язок між очікуваннями вчителів початкових класів щодо професійного навчання у обраного пріоритетного провайдера та його результативністю. Разом з тим розподіл відповідей за окремими позиціями спонукає до більш глибшого їх аналізу та прийняття відповідних управлінських рішень, зокрема й продовження дослідження заявленої проблеми.
Цікавою і результативною на завершення зустрічі була й дискусія щодо запропонованої моделі подальшого впровадження НУШ у закладах освіти м.Львова й області! Конструктивні пропозиції колег знайдуть відображення та продовження у програмі розвитку початкової освіти.
Запрошуємо вас, шановні колеги, до активної, творчої співпраці!
Діліться власними творчими доробками, найвідповідніші з яких можна буде опублікувати у рубриці “Майстер-класи педагогів-тренерів” на сайті “Супервізія в НУШ”!